Китай нарощує розвідку корисних копалин на тлі конкуренції зі США – FT
Китай збільшує підтримку розвідки власних родовищ корисних копалин, оскільки політики Пекіна докладають дедалі більше зусиль для реалізації амбіцій лідера країни Сі Цзіньпіна щодо “самодостатності” в питанні ресурсів на тлі посилення конкуренції з США.
Про це повідомляє FT.
Низка місцевих органів провінцій Китаю, в тому числі лідери найбільших “видобувних регіонів”, таких як Сіньцзян, оголосили про збільшення субсидій або розширення доступу до розвідки корисних копалин, згідно з аналізом офіційних повідомлень, проведеним Financial Times.
Збільшення фінансування відбувається на тлі того, як контроль над стратегічними корисними копалинами став гарячою точкою у відносинах між США і Китаєм, оскільки дві країни конкурують за ресурси, необхідні для передових технологій, таких як напівпровідники, електромобілі, робототехніка й ракети.
"Було досягнуто низки значних проривів у розвідці корисних копалин, що значно підвищило здатність гарантувати безпеку важливих промислових ланцюгів і ланцюгів постачання й реагувати на зовнішню екологічну невизначеність", - заявив цього року директор департаменту геологічної розвідки та управління Міністерства природних ресурсів КНР Сюн Цзілі.
Він додав, що новий план розвідки корисних копалин зосереджений на збільшенні внутрішніх енергетичних ресурсів і "стратегічних" корисних копалин.
Китай є найбільшим у світі виробником 30 з 44 найважливіших мінералів, які відстежує Геологічна служба США.
Сі зосередився на "самодостатності" Китаю у сфері науки й технологій. Це прагнення стало ще більш нагальним на тлі ескалації напруженості у відносинах Пекіна з США, і Сі звернувся до зміцнення ланцюгів поставок, надання пріоритету передовому виробництву і новим технологіям.
Ланцюги постачання мінеральної сировини вважаються критично важливим геополітичним важелем у торговельній і технологічній війні Пекіна з США. Починаючи з 2022 року, уряд Китаю виділяє понад 100 млрд юанів ($13,8 млрд) на інвестиції в геологічну розвідку щорічно.
Минулого року Китай також посилив контроль за експортом стратегічних мінералів, багато з яких мають вирішальне значення для виробництва мікросхем, включаючи галій, германій, сурму, графіт і вольфрам, у відповідь на обмеження США на експорт технологій до Китаю.
Пекін також роками докладає зусиль, щоб утримати контроль над критично важливими ресурсами за кордоном. У січні FT писала, що протягом двох десятиліть Пекін видав $57 млрд кредитів на видобуток і переробку міді, кобальту, нікелю, літію та рідкісноземельних елементів у країнах, що розвиваються.
За керівництва Сі Пекін також запровадив політику, спрямовану на захист стратегічних ресурсів. Зокрема, у 2021 році було прийнято рішення про заборону іноземним компаніям інвестувати, навіть опосередковано, у видобуток низки рідкісноземельних елементів. Крім того, для в'їзду будь-якого іноземця на територію видобутку рідкісноземельних металів потрібен дозвіл Державної ради Китаю.
Минулого року комітет Всекитайських зборів народних представників створив правовий механізм, який полегшує компаніям експлуатацію сільськогосподарських земель для розвідки корисних копалин та отримання прав на видобуток.
