Китай просуває "розумні порти", Захід побоюється залежності від його технологій – Reuters
Китай прагне здобути технологічну перевагу в морських перевезеннях, які забезпечують транспортування понад 80% товарів світової торгівлі. Напередодні саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада Пекін просуває модель високотехнологічних портів із безпілотним транспортом, дистанційно керованими кранами та штучним інтелектом.
Про це повідомляє Reuters.
Одним із прикладів є термінал Мавань у Шеньчжені. Подібні комплекси одночасно прискорюють обробку китайських вантажів і слугують майданчиками для випробування технологій, які місцеві компанії згодом продають за кордон.
За даними Міністерства транспорту Китаю, країна має 60 автоматизованих терміналів – більше, ніж будь-яка інша держава. До 2030 року їхню кількість планують збільшити до 90.
Китайські розробники вже виходять на міжнародні ринки. Зокрема, безпілотні вантажівки компанії Westwell працюють у Філікстоу – найзавантаженішому контейнерному порту Великої Британії. Технології для "розумних портів" також розвиває Huawei.
За оцінкою дослідницької лабораторії AidData, з 2000 року Китай надав близько $4,8 млрд фінансування на обладнання для 69 портів у 47 країнах. Ще $15,5 млрд спрямували на будівництво іноземних портів або придбання часток у них.
Однак західні чиновники й аналітики побоюються, що поширення китайських технологій створює стратегічну залежність. Експерт Інституту оборонного аналізу Айзек Кардон називає серед потенційних ризиків економічний тиск, доступ до чутливої інформації та можливість порушення роботи торговельних мереж під час кризи.
Особливе значення має програмне забезпечення. Китай намагається посилити позиції на ринку операційних систем для терміналів, де тривалий час домінували американські компанії. Такі системи керують розвантаженням, переміщенням вантажів і транспортних засобів, а також обробкою митної інформації.
Портовий оператор China Merchants уже впровадив власну систему в бразильському порту Паранагуа, а також на терміналах у Шрі-Ланці, Греції, Італії та Туреччині.
Водночас не всі китайські ініціативи виявилися успішними. Reuters раніше повідомляв про фактичний провал міжнародного просування логістичної платформи LOGINK. Вашингтон закликав партнерів відмовлятися від співпраці з нею через побоювання, що Пекін зможе відстежувати чутливі вантажі та отримувати комерційні переваги.
На підготовчих зустрічах АТЕС Китай також запропонував очолити робочі групи з електронних коносаментів – цифрових документів на морські вантажі – та митних баз даних із використанням ШІ.
Пекін представляє ці технології як спосіб підвищити ефективність торгівлі. Проте експерти застерігають: поєднання інвестицій, обладнання та програмного забезпечення поступово може посилити вплив Китаю на міжнародну логістику.
Нагадаємо, що США та Китай не можуть узгодити формат можливої тристоронньої зустрічі Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та путіна. Розбіжності ставлять під сумнів її проведення на полях саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада. Пекін наполягає на заздалегідь узгодженому сценарії, тоді як Вашингтон хоче вільнішого формату дискусії.
