Китайські компанії масово скуповують рудники за кордоном – FT
Китайські компанії різко нарощують темпи придбання гірничодобувних активів за межами країни — кількість угод досягла найвищого рівня з 2013 року. Така активність пояснюється прагненням Пекіна гарантувати стабільні поставки стратегічної сировини на тлі загострення геополітичної напруги. Експерти вважають, що Китай діє на випередження, намагаючись укласти якомога більше контрактів до того, як іноземні уряди ще більше обмежать його інвестиції в критично важливі сектори.
Про це повідомляє The Financial Times із посиланням на аналітику S&P, Mergermarket та Griffith Asia Institute.
Згідно з дослідженнями, минулого року Китай уклав 10 міжнародних угод у гірничодобувному секторі вартістю понад 100 мільйонів доларів кожна — це найвищий показник з 2013 року. Аналітики пов’язують цю динаміку з прагненням КНР зміцнити контроль над постачанням сировини, необхідної для виробництва акумуляторів, мікрочипів, вітрових турбін та іншої критичної продукції.
На думку експертів, Китай намагається випередити подальше ускладнення геополітичного клімату, який дедалі частіше робить китайські інвестиції небажаними в таких країнах, як США, Канада, Австралія.
"Китайські групи відчувають, що у них є короткострокове вікно можливостей", — заявив Майкл Щерб, засновник Appian Capital Advisory.
У 2025 році ця тенденція зберігається. Зокрема, компанія Zijin Mining оголосила про придбання золотого рудника в Казахстані за 1,2 мільярда доларів, а Baiyin Nonferrous Group придбала мідно-золоту шахту в Бразилії за 420 мільйонів доларів.
На цьому тлі Сполучені Штати, Європа та союзники намагаються зменшити залежність від Китаю у сфері постачання мінералів. Китай вже домінує в переробці таких ресурсів, як рідкоземельні елементи, літій і кобальт, але значну частину сировини змушений імпортувати.
Китайські інвестори дедалі частіше діють незалежно одне від одного, а не централізовано, як раніше, що, на думку фахівців, робить їхню стратегію більш гнучкою та агресивною. Китайські компанії готові купувати ризиковані активи, поступаючись західним конкурентам у короткостроковій вигоді, але прагнучи домінування в перспективі.
"Раніше китайський уряд вибирав одного покупця для кожного процесу продажу активів і підтримував цю групу. За останні три-чотири роки ситуація змінилася: уряд дозволяє китайським групам конкурувати між собою. Це означає, що вони більше не бояться програти Заходу", — сказав керівник відділу сировини для акумуляторів у Benchmark Mineral Intelligence Адам Вебб.
За словами аналітика SP Angel Джона Мейєра, такі угоди дозволяють Китаю ускладнити доступ Заходу до стратегічної сировини.
"Щоразу, як хтось наближається до літієвих родовищ, китайці з’являються з чековою книжкою", — сказав він.
Успішно на міжнародному ринку діють китайські компанії CMOC, MMG, Zijin Mining. Їх підтримують великі державні банки, які фінансують видобуток і переробку ресурсів у країнах, що розвиваються, зокрема в Африці.
Юристи зазначають, що китайські гірничодобувні компанії нерідко погоджуються на менш вигідні умови в країнах із нестабільною політичною ситуацією — наприклад, у Малі — якщо це дозволяє їм отримати контроль над ресурсами, важливими для економіки майбутнього.
