Китайський експорт загрожує Європі – Politico
Через кілька днів після того, як президент Китаю Сі Цзіньпін завершив свій візит до Європи, президент США Джо Байден оголосив про введення значних торговельних тарифів на китайські екологічні товари, включаючи вражаючий 100% тариф на електромобілі.
Тепер ЄС збирається запровадити власні тарифи на електромобілі. Але Брюссель не поділяє мети Вашингтона щодо стримування розвитку Китаю — він просто хоче "вивести його з рівноваги". І це попри те, що Китай за допомогою експорту знаходить вихід з економічних негараздів і спричиняє величезні торговельні дисбаланси, які загрожують європейській економіці навіть більше, ніж американській. Настав час Європі прокинутися.
Про це пише Politico.
Китайський експорт промислової продукції зріс з 2,3% від світового у 1991 році до 19% у 2013 році, чому сприяли протекціонізм, субсидії та крадіжка західної інтелектуальної власності.
За цей період США втратили близько 1 мільйона робочих місць у промисловості через конкуренцію з китайським імпортом — робочих місць, які були регіонально сконцентровані, наприклад, на Середньому Заході країни, і більшість цих працівників були приречені на тривале безробіття. ЄС — особливо Німеччина — був більш захищений від цього, оскільки його виробники могли скоротити витрати, перемістивши ланцюжки поставок до нових, дешевших країн-членів Центральної та Східної Європи.
Однак зараз стрімко розгортається другий "китайський шок". І на відміну від першого, він зачіпає сектори, що лежать в основі європейської економіки.
Після кризи на ринку нерухомості в Китаї наприкінці 2023 року лідер країни вирішив перенаправити ресурси на розвиток інших секторів економіки, зокрема виробництво автомобілів, хімічних речовин, машин та мікросхем. А надвиробництво, що виникло в результаті, Китай викидає на світові ринки, щоб уникнути безробіття всередині країни. Сьогодні країна забезпечує 13% світового споживання, виробляючи при цьому 31% промислової продукції.
Таким чином, ЄС потенційно може втратити набагато більше робочих місць, ніж США під час першого шоку. Наразі блок налічує близько 30 мільйонів робочих місць у промисловості порівняно з 17 мільйонами у США у 2000 році. І цей шок — виміряний як частка профіциту торгівлі промисловими товарами Китаю у світовому ВВП — також майже вдвічі більший, ніж попередній.
"Більше того, цей другий китайський шок призведе до скорочення найбільш продуктивних секторів Європи. У 2010-х роках продуктивність виробництва в ЄС зростала на 1,7% щорічно, тоді як у сфері послуг — лише на 0,3-0,8%. Технологічний сектор випереджав обидві галузі, щорічно збільшуючи виробництво на одного працівника на 2,4%, але він дає мало надій для ЄС, де його частка у ВВП становить лише 5,5% порівняно з 9,3% у США", — повідомляє Politico.
Фірми ЄС, що працюють у сфері чистих технологій, зараз стикаються з масовим перевиробництвом у Китаї, а також з обмеженим доступом до китайського ринку, тоді як їхні китайські конкуренти можуть отримати доступ до обох ринків. Це неминуче призведе до скорочення прибутків, необхідних для реінвестування в наступне покоління продуктів і машин.
Досі головним аргументом Європи у відповідь на китайський меркантилізм було уникнення ключових залежностей від стратегічного суперника. Брюссель повинен діяти в рамках своїх розслідувань щодо субсидій, застосовуючи значні, але більш цілеспрямовані тарифи, ніж у США, надаючи пріоритет захисту життєздатним секторам з високим рівнем зайнятості, таким як електромобілі та вітрові турбіни.
