МЕРТ не перешкоджає Фірташу поставляти залізну руду в окупований Крим, - ЗМІ
Минулого року журналісти оприлюднили схему постачання ільменітової руди на завод Фірташа, який знаходиться в окупованому Криму. Про це йдеться у розслідуванні програми "Слідство.Інфо".
Схема виглядала так: ільменітова руда з Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату перевозилась до порту "Южний" в Одеській області. Там ільменіт перевантажували на судно "Катя". За документами воно мало направлятися у російський порт "Кавказ". Але туди не доходило.
У Керченській протоці посеред акваторії ільменіт перевантажували на російське судно "Нєфтєрудовоз", яке потім йшло до закритого Керченського порту. Звідки руда імовірніше всього доставлялася на завод "Кримський титан" Дмитра Фірташа.
Як наголошується, після виходу розслідування, військовою прокуратурою України було порушено кримінальне провадження.
"Військова прокуратура південного регіону України надавала оцінку діям посадових осіб державної прикордонної служби щодо реагування на дії що пов’язані з в’їздом та виїздом на окуповану територію", - заявив начальник відділу військової прокуратури південного регіону Едуард Плешко.
"Під час цієї діяльності було з’ясовано факти застосування схем потрапляння вантажів з території України на територію Криму", - каже він.
Однак, як зазначається, попри кримінальне провадження і розголос навколо цієї теми, схема постачання сировини на "Кримський титан" продовжила успішно діяти протягом всього 2016 року. Мінялися хіба що судна-перевізники та відправники вантажу.
"Судна заходили у Керченську протоку, де на кілька днів зупинялись на рейді. Імовірно, ця схема аналогічна тій, яку рік тому вдалось відслідкувати з судном "Катя", - повідомляється у сюжеті.
"Ця схема зараз майже бездоганна. (....) Тобто документи в українському порті виписані на російський порт Кавказ, ільменіт не підпадає не під які заборони. Тобто вони йдуть в Росію, там вигружають. Беруть російські документи, що ви грузили", - розповідає головний редактор порталу "BlackSeaNews" Андрій Клименко.
"А куди далі піде цей вантаж ільменіту – до цього судновласника або судового менеджера чи брокера немає ніякого відношення. Їхня відповідальність закінчилась", - заявив Клименко.
У сюжеті наголошується, що оскільки за документами все законно, то і українські правоохоронці не мають підстав ані для арешту суден чи капітанів, ані для притягнення до відповідальності судновласників.
Однак, як зазначається, зупинити скандальне постачання руди на півострів можна було іншим шляхом.
"Враховуючи, що застосована схема не передбачала прямого реагування та відповідальності прикордонників, нами було підготовлено та внесене подання до Мінекономіки щодо застосування санкцій відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність про призупинення такої схеми", - каже Плешко.
Отже, прокуратура попросила МЕРТ накласти санкції на компанію Дмитра Фірташа "Юкрейніан Кемікал Продакс", в минулому - закрите акціонерне товариство Кримський титан.
На думку прокуратури, саме воно і стоїть за схемою постачання ільменіту в Крим.
"Перше подання про накладення санкцій на підприємство олігарха прокуратура відправила ще в жовтні минулого року, потім – надіслала повторне вже в січні цього року. Міністерство економічного розвитку і торгівлі на довгий час задумалося", - повідомляється у сюжеті.
"Через півроку попри звернення прокуратури Мінекономіки так і не наклало санкції на титанову компанію Фірташа і не внесло його кримський актив в "чорний список". Чиновники Міністерства назвали прохання прокурорів не достатньо переконливим", - зазначається у розслідуванні.
"Військовою прокуратурою Південного регіону в своєму повторному поданні не надано обґрунтування порушення "Юкрейніан Кемікал Продактс" законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та не вказано конкретні норми законів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, порушення яких допущено цим суб’єктом господарювання", - заявили у МЕРТ.
Нагадаємо, у березні Міністерство економічного розвитку і торгівлі звернулося до Антимонопольного комітету з проханням розслідувати ситуацію на ринку виробництва азотних добрив на предмет їх монополізації.
