Міністри фінінсів G7 домовились про посилення підтримки України
Після триденних переговорів міністри фінансів країн G7 запропонували збільшити допомогу Україні, створили нову ініціативу щодо ланцюга поставок і пообіцяли заповнити нормативні прогалини в банківському секторі, продемонструвавши єдність щодо глобальних геоекономічних питань.
Про це повідомляє Bloomberg.
"Ми закликаємо до негайного припинення незаконної війни росії проти України, що усунуло б одну з найбільших невизначеностей щодо глобальних економічних перспектив", - йдеться в заяві за підсумками зустрічі в Японії.
Допомогу Україні до початку 2024 року планують збільшити до 44 мільярдів доларів, що дозволить Міжнародному валютному фонду схвалити виділення 15,6 мільярда доларів протягом чотирьох років.
Міністри також наголосили на необхідності залишатися «гнучкими» в економічній політиці на тлі підвищеної невизначеності у світовій економіці.
"Центральні банки забезпечуватимуть стабільність інфляційних очікувань і чітко інформуватимуть про політичні позиції, щоб допомогти обмежити негативні наслідки для інших країн", - йдеться в комюніке.
Міністри фінансів та очільники центральних банків США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Канади та Японії узгодили позиції щодо широкого кола питань - від проблем банківського сектору до реструктуризації боргів у розлогому комюніке.
У спільній заяві висловлена певна підтримка прагненню США зменшити залежність ланцюга поставок від Китаю, а також звернення до країн Глобального Півдня, аби показати, що група багатих країн може вжити конкретних заходів для їх підтримки, в той час як G20 бореться з розбіжностями.
На переговорах були присутні представники країн з економіками, що розвиваються, таких як Індія, Бразилія та Індонезія. Хоча для країн, які не є членами G7, немає нічого незвичайного в тому, що вони беруть участь у міністерських зустрічах, це перший випадок з 2009 року, коли запрошення отримали фінансові керівники.
Необхідність забезпечення глобальної фінансової стабільності стала провідною темою після краху банків Кремнієвої долини і First Republic Bank. Хоча вплив на економіку та фінансові системи країн G7 був обмеженим, зараз не час для самозаспокоєння, сказав голова Центрального банку Німеччини Йоахім Нагель.
Фінансові керівники заявили, що будуть уважно стежити за розвитком подій у банківському секторі і готові вжити відповідних заходів для підтримки стабільності. Фінансова система залишається стійкою, і політики працюватимуть над усуненням прогалин у даних, нагляді та регулюванні у банківському секторі.
Перебої в торгівлі також отримали важливе місце в списку проблем, що викликали занепокоєння на зустрічі, з непрямим посиланням на Китай. Фінансові керівники запропонували нове партнерство, яке буде відкритим для інших країн.
У комюніке зазначається, що країни G7 мають на меті запустити партнерство для посилення стійкості та інклюзивності ланцюгів поставок не пізніше кінця цього року.
Це свідчить про зростання занепокоєння G7 щодо Китаю, враховуючи його роль у постачанні та виробництві для світової економіки. У той час як США наполягають на зменшенні залежності від Пекіна, деякі європейські країни обрали "тонший" підхід.
Комісар ЄС із питань економіки Паоло Джентілоні попередив, що відокремлення від Китаю становить ризик для світової торгівлі.
"Ми говоримо не про закриття нашої торгівлі з Китаєм, а про те, щоб зробити ланцюги поставок більш безпечними в деяких стратегічних секторах, таких як рідкісні корисні копалини", - додав Джентілоні.
Щоб досягти консенсусу за межами G7, міністри фінансів намагалися залучити до розмови інші країни, присвятивши зустріч зобов'язанням надати більшу підтримку країнам з низьким і середнім рівнем доходу та допомогти їм отримати ресурси від МВФ.
У комюніке Замбія, Ефіопія та Гана названі країнами, які нещодавно досягли певного прогресу або, як очікується, досягнуть його в межах так званої Спільної програми G20.
Труднощі США в уникненні дефолту кинули тінь на зустріч. Міністр фінансів Штатів Джанет Єллен нещодавно заявила, що уряд буде змушений відмовитися від деяких виплат, якщо Конгрес не підвищить ліміт державного боргу.
