Нейтральна Австрія перебуває під тиском з вимогою посилити жорсткість щодо росії
Австрія зазнала жорсткої критики за видачу віз, які дозволять російським депутатам, що потрапили під санкції, взяти участь у віденському засіданні Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Про це повідомляє AP News.
Як підкреслює видання, Австрія намагалася, так би мовити, "делікатно" балансувати, намагаючись зберегти свою давню позицію військового нейтралітету під час війни в Україні. Тобто уряд Австрії засудив вторгнення росії в Україну майже рік тому, але також наголосив на необхідності підтримувати дипломатичні відносини з росією.
"В Австрії мають офіси кілька агентств ООН, інших міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, яка була створена під час "холодної" війни як форум для діалогу між Сходом і Заходом. росія є однією з 57 країн Північної Америки, Європи та Азії, які беруть участь в організації зі штаб-квартирою у Відні", - пояснюють посадовці МЗС країни.
Вони наполягають на тому, що оскільки штаб-квартира ОБСЄ розміщується у Відні, міністерство має законне право видавати візи представникам країн-учасниць, які бажають взяти участь у зустрічах цієї міжнародної організації.
Проте ще на початку лютого парламентарі закликали Австрію не допустити російських делегатів до зустрічі найбільшого органу безпеки світу, що відбудеться у Відні 23-24 лютого. У листі до канцлера Австрії, міністра закордонних справ та інших офіційних осіб 81 делегат ОБСЄ з 20 країн, включаючи Францію, Канаду, Великобританію, Польщу та Україну, закликали уряд Австрії заборонити участь підсанкційних росіян.
"Важливо пам’ятати, що російські парламентарі є невід’ємною частиною системи влади та співучасниками злочинів, які Росія щодня вчиняє в Україні. Їм не місце в інституції, завданням якої є сприяння щирому діалогу та протидії війні", - йдеться у листі, який наводить Associated Press.
Крім того, посол при ОБСЄ Майкл Карпентер заявив журналістам у п'ятницю, 10 лютого, що російські делегати "не ті люди, які заслуговують на те, щоб мати можливість подорожувати до західних країн".
Австрійські чиновники не прокоментували листа. Проте Ральф Янік, експерт з міжнародного права та дослідник приватного університету Зигмунда Фрейда у Відні, заявив, що нейтралітет Австрії все ще може відігравати позитивну роль сьогодні.
"Альтернативою був би вступ до НАТО, але кожен австрійський політик дуже добре усвідомлює, що це не підтримується більшістю австрійської громадськості", - уточнив він.
AP News нагадує, що Австрія, яка була анексована нацистською Німеччиною напередодні Другої світової війни, після війни оголосила нейтралітет під тиском західних союзників і Радянського Союзу. Вона прагнула стати посередником між Сходом і Заходом і розвивала зв’язки з москвою під час і після "холодної" війни.
У 1968 році Австрія стала першою західноєвропейською країною, яка імпортувала газ із Радянського Союзу, і її залежність від російських енергоносіїв у наступні десятиліття зросла. До російського вторгнення в Україну 80% природного газу в Австрії надходило з росії. Відповідно до даних австрійського регулятора енергетичного ринку країни, компанія скоротила частку до трохи більше 20%, залучивши поставки норвезького газу.
Крім того, австрійська банківська система тісно пов'язана з росією. Другий за величиною банк Австрії Raiffeisenbank International у 2022 році отримав більше половини свого прибутку від росії.
"Відень також відомий як майданчик для шпигунів, у тому числі з росії, через "м’які" закони щодо шпигунства. Незважаючи на своє небажання, Австрія змушена була вислати нещодавно 8 російських дипломатів, які, як вважають фахівці, займалися шпигунством з початку російської війни проти України", - розповідає видання.
Однак деякі політичні діячі все ж таки закликають до перегляду політики після війни в Україні. Так, Вернер Фаслабенд, колишній міністр оборони Австрії з консервативної Народної партії, є одним із небагатьох публічних лідерів, які виступають за відмову країни від нейтралітету та вступ до НАТО.
"Із закінченням "холодної" війни та приєднанням Австрії до ЄС австрійський нейтралітет втратив свою функцію. Як член НАТО Австрія буде в кращому становищі для формування європейської політики безпеки та отримає більшу безпеку", - наполягає він.
Проте тут же визнає, що це малоймовірно, оскільки знадобиться змінити Конституцію країни більшістю у дві третини голосів австрійського парламенту.
"Цієї більшості навіть немає в полі зору", - констатує Фаслабенд.
