Німеччина розкрила секрети своєї досконалої податкової системи

Про це пише Deutsche Welle.

 

Згідно із дослідженнями платників податків, Німеччині для того, аби повністю погасити всі свої борги на суму понад дві тисячі мільярдів євро, знадобилося б 168 років. Це за умови, якби країна відтепер не брала б більше в борг жодного центу і щомісяця повертала кредиторам один мільярд євро.

 

У Німеччині політики в місцевих радах та 16 земельних парламентах вирішують, куди й скільки має бути виділено грошей. Чи ці видатки завжди адекватні, чи гроші платників податків витрачаються та інвестуються належним чином - цими питаннями на земельному рівні опікуються рахункові палати, а на федеральному рівні - Федеральна рахункова палата.

 

Податкові органи підзвітні платникам податків

 

Лише Федеральна рахункова палата, в штаті якої працюють 600 осіб, щороку втручається в понад 500 випадків. Ідеться про поради певним органам чи відомствам взагалі відмовитися від видатків або про ефективніше використання передбачених сум.

 

Так, наприклад, платникам податків вдалося з'ясувати, що Бундесвер замовив човни, абсолютно непридатні для виконання місії, для якої вони призначалися. "Ми дивимося насамперед на позиції, де йдеться про мільярдні суми", - каже Мартін Вінтер, речник Федеральної рахункової палати в Бонні.

 

ЧИТАЙТЕ: Німецька економіка зростає на тлі спаду економіки єврозони

 

Він називає насамперед соціальні статті, економічний та аграрний сектори. За його словами, особливо критично відстежується розподіл субсидій. Випадки помилкових витрат настільки численні, що потенціал заощадження міг би становити від півтора до двох мільярдів євро на рік.

 

Контролювати, але не карати

 

Утім Федеральна рахункова палата може давати лише рекомендації. Повноважень карати за неправильне поводження з фінансами у неї немає. Основний закон гарантує земельним рахунковим палатам і Федеральній рахунковій палаті повну незалежність у питанні, які статті державних витрат мають перевірятися.

 

Контрольні перевірки без попередження також можливі. Ці відомства мають право повного доступу до адміністративних документів. Усі виявлені недоліки спершу мають надсилатися керівникам відомств, де їх виявили, аби ті мали можливість провести роботу над помилками.

 

Тільки якщо керівники не вживають відповідних заходів, тоді ці випадки фіксуються в щорічному звіті. У такому разі право втрутитися в ситуацію отримує вища інстанція. Зокрема, це комітет з питань бюджету Бундестаґу.

 

Організація викриває нераціональне використання грошей державою

 

Отже, про можливі наслідки кінець-кінцем вирішують політики, які часто мають партійно-політичні зв'язки з керівниками відомств. Союз платників податків піддає критиці цей "кругообіг відповідальностей" і можливість приховати якусь невідповідність.

 

Організація, у лавах якої близько 300 тисяч членів, є найбільшим об'єднанням платників податків у світі. Упродовж десятиліть вона бореться з марнуванням грошей з державної скарбниці. Нині це утворення вважається хоч і не політично, але суспільно визнаною інстанцією контролю.

 

 

Найгірші випадки розтринькування грошей платників податків об'єднання збирає та публікує у своїх чорних списках. Щороку німецькі громадяни можуть читати про суперечливі видатки органів влади: про неправильного розміру замовлену уніформу, про позолочені кришки люків, про завищену вартість ремонтно-дорожних робіт.

 

Загалом, організація заявляє про €30 мільярдів непотрібних витрат на рік.

 

Штрафи за марнування грошей

 

Той, хто так безвідповідально розпоряджається грошима платників податків, має бути покараним, вимагає президент Союзу Карл Гайнц Деке. Ця вимога лунає вже упродовж багатьох років, але досі нічого так і не зроблено.

 

Чимало юристів вже сушили голови, але не змогли знайти рішення, яке б поєднувалося з Основним законом і демократичними нормами. Політики з майже усіх партій заявляють, що коли такі штрафи запровадити, тоді в країні ніхто нічого не захоче вирішувати.

 

Критики вважають, що достатньо чинних німецьких законів, які передбачають покарання за шахрайство та службові зловживання. Але тут виникає питання доказової бази. Адже, як заявляють представники політичних партій, гроші платників податків ніхто цілеспрямовано не планує марнувати.