Німецькі компанії підозрюються у постачанні обладнання для військових потреб росії – розслідування

Попри санкції, у 2023 році німецькі компанії могли поставити до росії понад 300 вантажів, які могли бути використані для виробництва деталей транспортних засобів або боєприпасів. 

Про це свідчать дані розслідування німецької телекомпанії SWR.

У розпорядження телекомпанії потрапили російські митні документи, з яких стало відомо, що до кінця грудня 2023 року в росію було здійснено понад 300 постачань від німецьких виробників.

Більшість з них – це великі промислові верстати або верстати з ЧПУ (числовим програмним керуванням).

Ці машини, керовані комп'ютером, можуть, наприклад: різати сталь, згинати листовий метал, зварювати металеві деталі в повністю автоматичному режимі.

Телекомпанія зазначила, що радниця Ради економічної безпеки України Олена Юрченко заявила, що 80% верстатів з ЧПУ в росії використовуються у військовому виробництві, а Німеччина є лідером на ринку виробництва цих верстатів, з часткою до 30% в росії.

Журналісти розповіли, що за допомогою відео– та фотозйомки вдалося з’ясувати, що російські компанії "Парсек", "Камаз", "НІР" і "Промислові рішення" постачають російським військовим двигуни та деталі для літаків і ракет. 

У всіх цих компаніях використовується німецьке обладнання, яке, відповідно до інформації із митних документів, продовжувало надходити й торік. Не виключено, що росія отримує такі машини й цього року, зазначили журналісти.

Також телекомпанії вдалося ідентифікувати понад 30 німецьких виробників, чиї машини були імпортовані до росії минулого року, багато з них розташовані в землі Баден-Вюртемберг, традиційному місці машинобудування. 

Серед виробників фігурують, зокрема: Walter Maschinenbau, Vollmer, Fein GmbH, Heller тощо.

Як стверджують журналісти, близько у двох третинах випадків машини були завезені в росію через Туреччину: деякі турецькі посередники мають прямі зв’язки з росією, а деякі були засновані російськими підприємцями.

Виробники, до яких звернулися журналісти, звинувачують посередників, мовляв, що це ті порушували санкційний режим без відома німецьких компаній.

Експерти бачать можливість припинення незаконного експорту в посиленні санкцій і контролю над їх дотриманням. 

Компанії насправді можуть не знати, куди потрапляє їхня продукція, але за бажання можуть легко про це дізнатися та вжити відповідних заходів.