Оприлюднені "розстрільні списки" НКВД у тюрмах Львова
Це електронні копії документів з архіву управління СБУ у Львівській області, повідомив прес-центр Центру досліджень визвольного руху.
Масовими розстрілами радянська влада намагалася вирішити проблему переповнення тюрем політичними в’язнями. Особливо актуальним було звільнення в’язниць прифронтової зони, зокрема й у Львові.
Негайними офіційними заходами в цьому напрямку стали накази наркома державної безпеки Меркулова та начальника тюремного управління НКВД УРСР, капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 року.
У першому йшлося про терміновий облік усіх в’язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в ІТЛ, і тих, кого необхідно розстріляти, - це завдання покладалося на місцеве керівництво НКҐБ (Народный комиссариат государственной безопасности).
У другому документі йшлося про депортацію 5 тис в’язнів із Львівської області, проте евакуювали лише 1822 людей, 3602 в’язні залишилось у тюрмах Львова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Геббельс використав масове вбивство в Катині
"Спочатку застосовували звичну для НКВД практику: індивідуально, у спецкамері, постріл у потилицю. Коли наближався фронт, а плани не було виконано - розстрілювали масово: зганяли в’язнів до камер підвалів та через дверцята для передачі їжі стріляли з автоматичної зброї. Віконечко відкривалося - і в’язень, замість їжі для підтримки життя, бачив засіб знищення. Останнє, що бачив у житті. А в останні дні - кидали до камер гранати", - розповідає історик, науковий співробітник меморіального музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний.
Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо,що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи,а 26 червня затвердили розстрільні списки - ще 2068 осіб, які підлягали знищенню. Їх розстріляли протягом 24-28 червня.
Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в’язнів. Загалом у тюрмах України на початку німецько-радянської війни протягом кінця червня - початку липня 1941 року радянська влада знищила близько 24 тисяч політичних в’язнів.
Більшість розстріляних були українці, а також поляки, євреї, росіяни та особи інших національностей. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто контрреволюційну діяльність.
Документи можна переглянути за посиланням.