ПАРЄ не визнала легітимність російського президента путіна

Про це йдеться в резолюції ПАРЄ, яка присвячена смерті російського опозиціонера Олексія Навального. 

Сьогодні документ схвалили. 

"Асамблея не визнає легітимність Володимира путіна як президента Російської Федерації та повторює свій заклик до держав-членів і спостерігачів Ради Європи та Євросоюзу припинити всі контакти з його, за винятком гуманітарних цілей і в прагненні миру", – йдеться в документі.
В резолюції написано, що скасування обмежень за президентськими термінами на користь Володимира путіна порушує не тільки Конституцію росії, а й усталені міжнародні правові принципи.
В ПАРЄ підкреслили, що за правління путіна росія стала де-факто диктатурою, придушив демократичну опозицію всередині країни, а також не поважає демократичного вибору сусідніх держав і їхньої політичної незалежності. 

Також в ПАРЄ поклали на росію і її уряд відповідальність за смерть опозиціонера Олексія Навального.

"Асамблея вважає, що російська держава несе повну відповідальність за вбивство Олексія Навального, який зазнав тортур, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження в порушенні рішень і тимчасових заходів Європейського суду з прав людини і який, крім того, пережив замах із застосуванням хімічної зброї, вчинений у 2020 році загоном кілерів ФСБ. Навальний став останнім критиком Володимира Путіна, який загинув від рук або принаймні з мовчазного схвалення російського апарату пригнічення", - мовиться в резолюції.

ПАРЄ закликало усі держави "застосувати до режиму путіна чинне законодавство щодо боротьби з відмиванням грошей, спрямоване на протидію організованій злочинності та фінансуванню тероризму", виявити всі приватні чи юридичні особи, які можуть бути класифіковані як посібники, та застосувати до них суворі заходи покарання, включаючи конфіскацію активів.

Окремий пункт резолюції присвячено російській православній церкві РПЦ, де організація закликала держави-члени, спостерігачів Ради Європи і ЄС визнати, що РПЦ фактично використовується кремлівським режимом як інструмент російського впливу та пропаганди і не має нічого спільного зі свободою релігії та свободою вираження думок, гарантованою статтею 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.