Права, помилки та ризики українського вторгнення на Курщину – The Economist
Вперше після Другої світової війни росія зазнала вторгнення. Попереднього разу українські війська Червоної Армії допомагали відбивати нацистський штурм у Курській губернії росії. Зараз по цій же землі просуваються українці. Раптовий напад України , який почався 6 серпня, є сміливим і може змінити наратив війни.
Про це пише The Economist. Водночас, попереджає видання, це також азартна гра, яка може піти погано.
Морально і юридично Україна має повне право перенести бойові дії на територію росії. Кожна держава має право захищати себе, і це право не обмежується її кордонами. росія веде неспровоковану загарбницьку війну в Україні та здійснила тисячі нападів на Сумську область України з-за кордону в Курську. Війська, обладнання та бази, які дозволяють ці атаки, є законними цілями.
Курська наступальна операція України вже досягла певних успіхів. Сили оборони прорвали кордони регіону, зайнявши десятки населених пунктів і взявши сотні полонених. Це мало одразу три наслідки. Один з них – підняти моральний дух вдома: українська армія на Донбасі уповільнилась, а її контрнаступ минулого року закінчився. Другим наслідком є демонстрація міжнародним партнерам, що Україна може перехопити ініціативу. Обнадійливим є те, що Америка та Німеччина, серед інших, зазначили, що вони не проти використання їхньої зброї на російській землі.
Третій наслідок – викриття вразливих місць росії. владімір путін використає вторгнення, щоб підкріпити свою велику брехню про те, що росія веде оборонну війну проти Заходу. Але це також додасть доказів того, що ретельно створений Путіним образ сили та контролю є порожнім.
Він думав, що зможе підкорити Україну за кілька днів у 2022 році, але за два роки так і не спромігся на це. Коли минулого року його колишній кухар очолив повстанський марш, пройшовши більшу частину шляху до москви, російські війська стояли осторонь. Коли Україна захопила Курську область, місцеве населення не чинило опору.
При цьому гамбіт України також несе серйозні ризики. Україна, безсумнівно, сподівається, що її наступ на Курську відведе російські війська від Донбасу, послабивши тиск на українських захисників в оточенні. Але немає жодних ознак того, що росія відвела від лінії фронту значні сили. І це стосується обох сторін, адже Україна так само відвела чимало своїх найкращих підрозділів з Донбасу на Курськ. Дійсно, з 6 серпня росія продовжує просуватися на схід України. Тепер це менше 13 км від Покровська, важливого перехрестя.
Україна має почати пожинати політичні плоди свого успіху під Курськом, не надто розтягуючись. росія починає контратаку. Якщо Україна зазнає великих втрат у людях і техніці протягом наступних тижнів, це може прискорити її невдачі на Донбасі, а також перебити відчуття імпульсу, накопиченого минулого тижня. Амбіційна окупація була б помилкою, хоча утримання придатної для оборони території в Курську як розмінної монети для майбутніх переговорів було б розумним.
Курськ також дає ширший урок для партнерів України. Хороший захист іноді вимагає нападу. Америка, Британія та Франція продовжують забороняти Україні використовувати свої ракети великої дальності на російській території. Деякі обмеження логічні: наприклад, західні ракети не можна використовувати проти російських ядерних об’єктів. Але не варто перебільшувати ризик ескалації.
