росія готується до тривалої конфронтації з НАТО – Die Welt
Політики, військові та розвідники у Лондоні, Стокгольмі, Відні та Берліні замислюються над питаннями, які донедавна здавалися немислимими. Чи задовольниться правитель рф владімір путін досягненнями в Україні? Якщо ні, то які будуть його наступні кроки? Зокрема, це турбує країни, які можуть стати наступними, наприклад Литву.
Про це пише Die Welt.
Даріус Яунішкіс, який дев'ять років очолював литовську службу безпеки VSD, попереджає: "Режим хоче повернення російської імперії. Сюди також входять країни Балтії, Україна та Польща. путін також націлює на частину Фінляндії".
Згідно зі звітом VSD, росія готується до тривалої конфронтації з НАТО, зокрема через спроби дестабілізувати західні суспільства та підірвати підтримку України.
"путін використовує для цього весь інструментарій своїх спецслужб, включаючи диверсії проти критичної інфраструктури та військових об’єктів, вплив на громадську думку та вербування агентів через Telegram", – пояснює Яунішкіс.
москва також намагається зірвати створення бригади Бундесверу в Литві, використовуючи фейки. Наприклад, поширюється інформація про те, що "німецькі солдати ґвалтують жінок і хочуть окупувати Литву". Як зазначає Яунішкіс, росія активно перешкоджає цьому проєкту, і литовські спецслужби підтримують зв'язок із німецькими колегами для протидії.
Герхард Манготт, експерт із російських питань, наголошує, що Балтійське море є потенційною зоною конфронтації. "російські військові літаки часто вимикають транспондери, що змушує винищувачі НАТО підніматися на перехоплення. Це може призвести до помилкових інцидентів, які, хоч і не спричинять війну, можуть викликати вибіркові конфронтації".
У фокусі – два місця: Нарва в Естонії, де 95% населення – етнічні росіяни, і Сувалкський коридор, який може стати шляхом для з'єднання російських сил у Калінінграді з білоруссю.
"Я не очікую збройного нападу росії на країни НАТО протягом найближчих семи-десяти років. Її військовий потенціал зараз ослаблений", – вважає Манготт.
Він також додає, що розширення НАТО, зокрема обіцянка членства Україні у 2008 році, сприймалося російською елітою як загроза.
Арндт Фрейтаг фон Лорінгховен, автор книги "Напад путіна на Німеччину", вважає, що росія стала набагато небезпечнішою, ніж пізній СРСР. Він наголошує на важливості активної боротьби з дезінформацією. Франція та Швеція показують приклад ефективної протидії російському впливу: створюють оперативні групи, публікують імена відповідальних за дезінформацію осіб, блокують канали.
У 2022 році Швеція заснувала "Агентство психологічного захисту", а Франція – агентство "Viginum" у відповідь на втручання росії під час президентських виборів 2017 року.
На думку експертів, країни Європи мають бути готовими до більш активної протидії російському впливу. Це включає як оперативну реакцію на загрози, так і стратегічне зміцнення інформаційної та кібербезпеки.
