Україна відновила удари по російських НПЗ
Українські далекобійні дрони знову атакують нафтову інфраструктуру росії. Після удару по НПЗ у Самарській області безпілотники спричинили пожежу на підприємстві в Кстово. Київ не підтверджував операції офіційно, однак відновлення атак відбувається на тлі спроб Вашингтона домогтися енергетичного перемир'я.
Про це повідомляє The Guardian.
За даними видання, незадовго до удару по Кстово під атакою опинився ще один великий НПЗ у Самарській області, що належить державній компанії "Роснєфть". Українські посадовці заявили, що Київ не погоджувався на запропоновану Джаредом Кушнером 30-денну паузу в ударах по російських нафтопереробних заводах. У кремлі, своєю чергою, стверджують, що атаки відновилися у п'ятницю, та скаржаться на ігнорування Україною побажань Вашингтона.
Дональд Трамп раніше пов'язував зростання світових цін на пальне з діями президента України Володимира Зеленського. У жовтні США також тимчасово послабили санкційні обмеження щодо російського дизелю.
Зеленський не підтвердив безпосередньо останні атаки на НПЗ. The Guardian припускає, що така позиція може бути спробою не провокувати жорстку реакцію американської адміністрації. Натомість президент повідомив про удар українських сил по оборонному підприємству в Ростовській області, де виробляли ракети, а також про знищення комплексу "Панцир". Зеленський назвав ці операції частиною українських "далекобійних санкцій".
Президент пояснив, що Україна змушена відповідати на систематичні російські атаки дронами та балістичними ракетами по енергетичних об'єктах. У ніч на 1 листопада удари рф по чотирьох областях України залишили без електрики сотні тисяч домогосподарств. У Києві, за словами Зеленського, через пошкодження важливої теплоелектростанції відключення тривали по 8-10 годин.
Також глава держави заявив про значні втрати російської армії. За його даними, у жовтні загинули або були поранені 54,4 тисячі російських військових - це найбільший місячний показник від початку повномасштабного вторгнення. Зеленський додав, що Україна за місяць повернула 96,2 кв. км території, тоді як російські війська захопили на 10,4 кв. км менше.
"росія програє", – заявив президент.
Відновлення атак збіглося із завершенням шестиденного перемир'я в окупованих Олешках, яке погодили за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Цими вихідними сотні евакуйованих мешканців зустрілися з родичами на півночі України. Обидві сторони назвали евакуаційну операцію успішною.
Водночас українські спостерігачі вважають, що російські військові скористалися паузою для укріплення позицій і ротації виснаженого гарнізону в Олешках. Місто розташоване на лівому березі Дніпра навпроти Херсона, який Україна звільнила восени 2022 року. За оцінками спостерігачів, російський наступ у цьому районі може відновитися.
Тристоронні переговори України, США та росії, ймовірно, відбудуться пізніше у листопаді. Представники кремля заявили, що путін готовий до телефонної розмови із Зеленським, але виступають проти участі європейських лідерів, які підтримують Україну.
Перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними. путін продовжує вимагати передачі росії всієї Донецької області, а також територій Херсонщини та Запоріжжя, які кремль оголосив анексованими, але не контролює повністю.
Наприкінці жовтня ЗМІ повідомляли про неофіційну паузу в українських атаках на російські НПЗ після тиску Трампа. За інформацією джерел, вона могла тривати до проміжних виборів у США або довше. Офіційно Україна припинення ударів не оголошувала. Зеленський заявляв, що військові не отримували відповідного наказу, і наголошував: будь-яка пауза має супроводжуватися посиленням захисту української енергетики.
