Націоналізм - це дрібничка. Україна бореться за незалежність
В. о. головного редактора Rzeczypospolitej Анджей Таляґа вважає, що полякам слід закрити очі на український націоналізм та успіхи “Свободи” на парламентських виборах в Україні, оскільки вони є дрібничкою у порівнянні наслідками для Польщі втрати Україною незалежності.
Таляґа пише, що принципи геополітики наказують Польщі вболівати за Київ, хоч вона й має слабкий вплив на перебіг подій. Він називає Україну “потужним буфером” між Польщею та Росією незалежно від політичного режиму, який панує у ній.
“Найкраще, щоб вона була демократичною, але навіть диктатура чи правління олігархічних кланів, як зараз, виконують свою функцію, щоб вона не перейшла до московського табору, щоб не дозволила російській армії контролювати її повітряний простір, як Білорусь та не координувала з Москвою політику у галузі озброєнь”, - зауважує Таляґа.
Польський журналіст розповідає, що Москва після закінчення будівництва газопроводу “Південний потік” зможе припинити постачання газу Києву без будь-яких міжнародних наслідків. Високою ціною на газ та обіцянкою знижки Росія прагне втягнути Україну у Митний союз, а у перспективі і у Євразійський союз, який лише поки що створює Кремль.
Ми протребуємо України на східному фланзі і жодні моральні оцінки чи критика української політичної системи цього не змінять. Тож нехай живе Україна, якою б вона не була. Лише б не російською, - Rzeczpospolitа
На перший погляд, перспективи України виглядають похмуро, але Київ не здається. На думку Таляґи, Україна зможе знизити енергомісткість своєї економіки, якщо модернізує розподільчі мережі, сховища, утеплить промислові та житлові будівлі. Крім того, інвестиції у вугільну галузь можуть врятувати Україну від газової залежності, оскільки вугілля в Україні є у надлишку. Крім того, польський журналіст бачить “сенс” у модернізації української енергетики за кошти кредиту, наданого “Нафтогазу” Китаєм.
Зваживши усі обставини, Таляґа робить висновок, що Польщі потрібна будь-яка Україна, лише не російська: “Зрозуміло, що Україна не є цілком демократичною державою, влада тримає у в’язниці лідера опозиції, вільний ринок є лише маскою для олігархічного бізнесу, президент дозволяє своїй сім’ї непристойно набивати собі кишені, а держслужбовці та поліція крадуть. Крім того, наші східні сусіди, або принаймні частина з них, вшановує ОУН та УПА, які для великої частини поляків є злочинними організаціями, хоча й вони героїчно боролися також з комуністами. Такою є нинішня Україна, а іншої немає. Відкладемо усі образи. Ми протребуємо України на східному фланзі і жодні моральні оцінки чи критика української політичної системи цього не змінять. Тож нехай живе Україна, якою б вона не була. Лише б не російською”.
FEMEN у Парижі: українські бійці-топлес переїжджають на Захід
Фото: AFP
Джефрі Тейлер, постійний дописувач бостонського місячника The Athlantic, поспілкувався з членами FEMEN, що перебувають у Франції, залишивши після переслідувань Україну та розпитав їх про плани на майбутнє.
У Франції FEMEN проводить навчання з методики протесту в історичному театрі Lavoir Moderne Parisien у бідній та переважно мусульманській дільниці Goutte d'Or. У серпні рух FEMEN заявив про свою присутність там оголеним маршем під гаслами “Мусульмани, давайте роздягатися!” та “Нашим Богом є жінка!”.
Активістка Femen Інна Шевченко опинилася у Парижі після того, як у серпні спиляла хрест на знак солідарності з Pussy Riot, ув'язненими через молебен у московському храмі. Вона розповідає, що сам Віктор Янукович вимагав її суворого покарання. Через кілька днів рано-вранці кілька чоловіків намагалися вламатися у її помешкання, проте їй вдалося втекти, вистрибнувши з документами з вікна першого поверху, і виїхати до Франції. До речі, у Femen зараз, за її словами, близько 150 тис. членів у цілому світі, проте у Франції є лише близько 30 місцевих активістів, а з українців постійно присутні Оксана Шачко та Інна Шевченко.
ДИВІТЬСЯ ВІДЕО: FEMEN спиляли меморіальний хрест на підтримку Pussy Riot
Після сутичок з християнськими фундаменталістами з Civitas у Парижі, Femen привернула увагу місцевих феміністок. У Франції рух збирається боротися зі секс-індустрією, церквою та її традиціоналістською позицією щодо жінок, а також з “патріархальним суспільством” і тими, хто виступає проти рівних прав для LGBT-спільноти.
У Парижі нещодавно рух Femen протестував перед посольством Єгипту на знак солідарності з блогеркою та захисником прав жінок Алією Магдою Ель-Махді, брав штурмом супермаркет IKEA, обурений рішенням компанії прибрати жінок з каталогу для Саудівської Аравії, та спробував окупувати міністерство правосуддя, назвавши його “клубом гвалтівників” - після того, як паризький суд несподівано виправдав 10 чоловіків, звинувачених у згвалтуванні неповнолітніх.
"Мусульмани, давайте роздягатися!", - так заявив про себе рух FEMEN у Франції. Фото: elmundo.es
Кожна демонстрація Femen задумана для того, щоб шокувати, викликати інтерес та виглядати добре на камері, хоча теоретично членом руху може стати будь-яка жінка, майже усім активісткам до 30 років, вони атлетичної будови та привабливі. У Франції вони швидко стали улюбленицями медіа. Le Figaro назвала Інну Шевченко однією з найвпливовіших жінок 2012 року. У грудні Шевченко навіть прочитала лекцію у престижному Institut d'études politiques de Paris, відомому також як Sciences Po, про свій “різновид фемінізму, адаптований до потреб молодшого покоління”.
Сама Шевченко шкодує, що більше не може працювати у своїй країні. Натомість, вона обіцяє, що рух стане міжнародним. За її словами, Femen має членів у Бразилії, Німеччині, США, Канаді, Швейцарії, Італії, Болгарії та Тунісі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Акція FEMEN з хрестом – як сцена із специфічного порнофільму
Місцеві активістки Femen вважають, що існування руху у Франції має свій сенс, попри те, що Франція має репутацію найбільш ліберальної країни Європи: у Франції багато радикальних консерваторів, поширеним є насильство щодо жінок, і їм платять менше, ніж чоловікам.
Femen, зазвичай, вчить своїх активісток підбурювати спостерігачів до реакції на власні протести та мати справу з поліцією. Для цього їх тренують правильно стояти, тримати постери з гаслами, гучно вигукувати гасла, не посміхаючись, долати смугу з перешкодами. Активісток вчать способам самооборони - щоб звільнитися від рук офіцерів поліції. Але навіть якщо затримання є неминучим, то протест не закінчується. Метою активісток Femen під час протесту є виграти час для демонстрації своїх гасел. Під час нападу поліції активістки Femen мають впасти та качатися по землі, вигукуючи гасла.
Шевченко не збирається залишатися у Франції надовго. Після того, як Femen у цій країні зможе існувати самостійно без її підтримки, вона збирається переїхати у “більш далекі краї”, зокрема на Близький Схід.
Резолюція Сейму розколює поляків
Схема переселення українців. Джерело інфографіки: istpravda.com.ua
Rzeczpospolita пише про протести організацій кресов’яків та опір фракцій “Закону та Справедливості” (PiS) та Польської народної партії (PSL) проекту резолюції, що засуджує операцію “Вісла”. Кресов’яки застерігають, що резолюція стане претекстом до позовів з вимогами компенсації.
Окрім опозиційної фракції PiS, проти резолюції виступає також фракція PSL, що є членом урядової коаліції. Свій опір фракції пояснюють тим, що український парламент у жоден спосіб не вибачився за масові вбивства поляків, які скоїли “банди УПА на Волині та на Поділлі”. Більше того, влада України не реагує на дедалі частіші випадки глорифікації УПА та Степана Бандери.
Проти резолюції протестують також сотні користувачів інтернету (йдеться про молодь, що поділяє ультраправі погляди - iPress.ua). На Facebook’у вони створили спеціальну подію “Я не вибачаюся за операцію “Вісла””. Ініціатори стверджують, що “польська держава не може, а тим більше не повинна вибачатися за дії, що мали на меті захист польського населення та польської території”.
Представники організацій кресов’яків тим часом стверджують, що прийняття резолюції матиме “загальнонаціональні економічні наслідки”, оскільки переселенці та їхні нащадки будуть вимагати відшкодувань.
Буревій через операцію “Вісла”
Rzeczpospolita зауважує, що суперечка щодо резолюції Сейму із засудженням операції “Вісла” розколола урядову коаліцію. Польська народна партія (PSL) стала на бік “Закону і Справедливості” (PiS) та вимагає разом з останньою засудження владою України “масових вбивств десятків тисяч поляків на Волині та на Поділлі“. У підсумку голосування щодо проекту резолюції, автором якої є депутат Сейму від “Громадянської платформи” (PO) Мирон, так і не відбулося - його викреслили з порядку денного.
Критики резолюції у Сеймі вважають, що операція “Вісла” була злочином, але її причиною були попередні злочини “націоналістів Бандери” щодо поляків. У відповідь на “глорифікацію” Бандери та УПА в Україні вони не збираються вибачатися за операцію “Вісла”.
Підготував Сергій Брикса
