Український президент на власному досвіді переконався, що про Косово не буває безневинних висловлювань, пише європейське видання Politico.
Візит до Белграда та заява про Косово
Видання зауважує, що поїздка Володимира Зеленського до Сербії на минулих вихідних ще довго відлунювала на Балканах навіть після повернення українського президента до Києва. У суботу він зустрівся із сербським президентом Александаром Вучичем – політиком, який відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти росії та підтримує тісні стосунки з Кремлем. Під час цього візиту Зеленський торкнувся найчутливішого питання регіону, заявивши, що Україна й надалі не визнаватиме незалежності Косово – колишньої сербської провінції.
Косово відреагувало миттєво: величезний синьо-жовтий банер із написом "Free Ukraine", що висів на головній вулиці Приштини із 2022 року, одразу зняли. Мер міста Перпарім Рама заявив, що його симпатії залишаються на боці "народів, які потерпають від війни, насильства й переслідувань", але "повага має бути взаємною".
Загострення навколо річки Ібар
Після візиту Зеленського Вучич пригрозив змінити русло річки Ібар, яка тече з Сербії до Косово, у відповідь на знесення косовською стороною будинків, що належали сербам, на березі водосховища. Реалізація цієї погрози осушила б водосховище, яке забезпечує значну частину водопостачання Косово та постачає воду для охолодження найбільшої в країні електростанції.
Паралельно міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама обмінялися випадами в мережі X: албанський прем'єр звинуватив Белград у перебуванні "у політичній бульбашці" та в запереченні того факту, що "Сербія втратила Косово" вже давно.
Історичне тло
Politico нагадує, що протягом більшої частини ХХ століття Косово залишалося переважно албаномовною південною провінцією Сербії. За соціалістичної Югославії його населення мало широкі політичні права, аж доки десятиліття сербських репресій проти інакодумства не призвело до збройного конфлікту 1998–1999 років. Тримісячна кампанія бомбардувань НАТО змусила сербські сили залишити територію, після чого провінція опинилася під протекторатом ООН.
Косово проголосило незалежність 2008 року, і нині його визнають понад 100 держав, зокрема США, Велика Британія та 22 з 27 країн-членів ЄС. Косово також є потенційним кандидатом на вступ до Євросоюзу – відповідну заявку воно подало у грудні 2022 року.
Косово як аргумент путіна
Статус Косово, наголошує Politico, вже давно є улюбленою темою путіна, який використовував косовський прецедент, щоб виправдати вторгнення в Грузію 2008 року та анексію Криму 2014-го. Міністр закордонних справ Косово Глаук Конюфца заявив, що із жалем сприйняв позицію Зеленського та відкинув "спроби росії використовувати Косово як прецедент".
Чому Зеленський зважився на цей крок
Politico припускає, що причина, через яку український лідер вирішив втрутитися у нерозв'язне балканське питання, ймовірно, криється у зброї. Сербія й досі виробляє значні обсяги боєприпасів радянських калібрів, яких не можуть надати західні партнери Києва, що послуговуються стандартами НАТО. Тим часом Україна досі має на озброєнні радянські важкі гаубиці та танки, які залишаються ключовими для боїв на Донбасі та інших напрямках. І попри свою проросійську позицію, Вучич охоче постачає такі боєприпаси Києву – тихо, без розголосу.
Керівник Центру досліджень Південно-Східної Європи Університету Граца Флоріан Бібер пояснив: "Україна перебуває у становищі, за якого не може перейматися нічим, крім власних нагальних потреб, і саме тому Вучич для неї важливіший".
Зближення Вучича із Зеленським може бути, зокрема, спробою пом'якшити критику з боку Брюсселя: керівництво ЄС засудило "вибух насильства" під час затяжних антиурядових протестів у Сербії та "занепад демократичних стандартів" у країні.
Бібер додав: "Він сподівається, що найближчими місяцями критика буде менш гострою через тісніші стосунки із Зеленським, принаймні на символічному рівні. Вучич робить це, щоб мати важелі впливу на ЄС напередодні можливих виборів у країні".
Косово як прецедент чи виняток
Прихильники незалежності Косово роками наполягають, що його незалежність – унікальний випадок, а не модель для наслідування. Проте обставини його відокремлення від Сербії й досі викликають суперечки, зокрема серед таких членів ЄС, як Іспанія та Кіпр, що мають власні сепаратистські рухи і досі відмовляються визнавати незалежність Косово.
"Залежно від того, яку сторону цієї суперечки ви підтримуєте, у вас буде різне бачення того, що означає незалежність Косово для інших конфліктів і територіальних суперечок у світі", – підсумував Бібер.
Джерело: Politico
