Автор: Стенлі Рід
Довгострокова перспектива нарощення відсотку відновлювальної генерації зазнала зміни на короткострокову ціль попередження енергетичної кризи.
У той час як росія посилює «задушливу хватку" над постачанням природного газу, Європа повсюдно шукає енергоресурси задля збереження своєї економіки: відновлюються вугільні електростанції; витрачаються мільярди на термінали для доставки зрідженого природного газу, значна частина якого - зі сланцевих родовищ у Техасі; до Катару, Азербайджану, Норвегії та Алжиру летять офіційні особи та глави держав, щоб укладати енергетичні угоди.
У всій Європі зростає побоювання, що відключення російського газу змусить уряди знизити споживання енергоресурсів, як наслідок закриються підприємства і заводи, що у свою чергу загрожуватиме безробіттям.
Поки що пошук енергоресурсів має успіх. Однак ціни стрімко зростають, а російська загроза поки що не має жодних ознак ослаблення, тому ризики прорахунків є великими.
«Ця зима викликає дуже велике й обґрунтоване занепокоєння", — стверджує Майкл Стоппард, віце-президент із глобальної газової стратегії дослідницької фірми S&P Global.
Через п’ять місяців після вторгнення росії в Україну Європа знаходиться у полоні посиленої і незворотної трансформації підходів до джерел енергії для обігріву будинків, розвитку бізнесу та виробництва електроенергії. Довгостроковий перехід на відновлювані джерела енергії необхідно було замінити на короткострокове завдання – пережити зиму.
Обсяг природного газу, який надходить з росії, раніше - найбільшого енергоресурсу, що використовувався в Європі, становить менше третини від обсягів минулого року.
Цього тижня «газпром", російський енергетичний гігант, ще зменшив і до того різко обмежені поставки газу через ключовий газогін з росії до Німеччини, піднявши європейські ф’ючерсні ціни на газ до рекордного рівня.
Того ж дня після заяви «газпрому" Європейський Союз закликав скоротити споживання газу в усьому блоці країн на 15%.
Така відмова від російського природного газу є безпрецедентною після десятиліть використання сибірського газу, який постачається європейськими газогонами на тисячі миль. Вона шокова для промисловості, і змушує уряди шукати альтернативні джерела енергії.
Багатосторонні зусилля з пошуку альтернатив російському газу значною мірою компенсували нестачу. За словами співробітника Оксфордського інституту енергетичних досліджень Джека Шарплза, незважаючи на скорочення поставок «газпромом", надходження природного газу в Європу в першій половині 2022 року були приблизно такими ж як і минулого року за цей період.
Альтернативним джерелом став скраплений природний газ, охолоджений до конденсованої рідкої форми та транспортований суднами. LNG помінявся місцями з газом із росії в якості основного джерела палива для Європи. Близько половини поставок припадає на Сполучені Штати, які цього року стали найбільшим у світі експортером палива.
До кінця року європейські країни змушують енергетичні компанії заповнювати газом соляні печери та інші сховища, щоб забезпечити запас на випадок припинення постачання росією трубопроводами.
Наразі сховища газу в Європі заповнені приблизно на 67 % загальної потужності, що на понад 10% більше, аніж рік тому. Такий рівень наповнюваності дає певну впевненість у тому, що європейські країни зможуть досягти визначеної ЄС мети наповнити їх на 80%.
Але занепокоєння, що всі ці зусилля Європи з настанням холодів будуть марними, все ще зростає.
Аналітики вважають, що росія добре усвідомлює зусилля Європейського Союзу зробити запаси достатньої кількості газу, щоб убезпечитися від наслідків можливого відключення цієї зими, і хоче перешкодити цьому, як стверджують аналітики, скоротивши об’єм постачання газогонами. Є і погодні проблеми — надзвичайно холодна зима, шторм у Північному морі, що шкодить видобутку газу у Норвегії, або сезон ураганів в Атлантиці, що затримує LNG танкери. Усе це може спричинити енергетичну кризу в Європі.
«Ми рухаємося до небезпечної межі", — заявив Массімо Ді Одоардо, віце-президент з питань газу дослідницького інституту Wood Mackenzie.
Як наслідок таких занепокоєнь, європейські ф’ючерсні ціни на газ подвоїлися за останні два місяці до приблизно 200 євро за мегават-годину на голландській біржі TTF, що приблизно в 10 разів перевищує рівень річної давнини.
Астрономічна вартість енергії в Європі змушує різноманітні галузі промисловості захищатися, впроваджувати зміни, щоб мета Європейського Союзу щодо економії газу в 15 % була досягнута. Міжнародне енергетичне агентство нещодавно прогнозувало, що цього року попит на газ у регіоні впаде на 9%.
Наприклад, металургійний завод у жвавій гавані Гамбурга в Німеччині, що належить ArcelorMittal, роками використовував природний газ для виробництва чавуну, який потім потрапляв в його ж електричну піч. Але нещодавно компанія перейшла на закупівлю сировини для свого заводу на дочірньому заводі в Канаді, який має доступ до дешевшої енергії. Ціни на природний газ у Північній Америці, хоча й високі за історичними стандартами, становлять приблизно сьому частину від європейських цін.
"Природний газ коштує так дорого, що ми не можемо собі дозволити" працювати у звичайному режимі, - сказав Уве Браун, виконавчий директор Arcelor Mittal Hamburg.
Небагато аналітиків чи керівників очікують полегшення ситуації в найближчі місяці. Натомість зима цілком може видатися важкою, оскільки енергоємні галузі промисловості, такі як металургійні заводи, чи виробники добрив і скла, перебувають у зоні ризику.
Вже з'являються новини про закриття заводів або скорочення виробництва. У Румунії ALRO Group нещодавно заявила, що закриває виробництво на великому алюмінієвому заводі та звільняє 500 людей, оскільки висока вартість енергоресурсів робить його неконкурентоспроможним.
У деяких країнах, включаючи Великобританію та Німеччину, енергетичні компанії ще не повністю переклали ці витрати на своїх клієнтів, а це означає, що найважчі часи (виклики) ще попереду.
"Найбільший ризик на даний момент — це вибухове зростання цін на енергоресурси цієї зими для побутових та промислових споживачів, з чим заледве можуть впоратися громадяни і промисловість", — сказав Геннінг Глойстайн, директор EurasiaGroup, яка аналізує політичні ризики.
Поставки зрідженого природного газу, основної альтернативи російському газу для більшості країн континенту, залишаються дорогою заміною. І зростаючий апетит Європи до LNG може завдати шкоди іншим регіонам на планеті, які залежать від палива.
Європа, по суті, забирає скраплений газ з інших ринків, головним чином в Азії, де основними споживачами є Китай, Японія та Південна Корея. Європа "забирає LNG з ринків, які не готові платити ціни, які, можливо, готова платити Європа", — сказав журналістам у четвер Бен ван Берден, виконавчий директор Shell, постачальника LNG - "Це дуже невигідне становище".
Такі країни як Німеччина та Румунія також вживають заходів на кшталт відновлення роботи вугільних електростанцій або відстрочення їх виведення з експлуатації. Ідея полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість газу, що використовується на електростанціях для виробництва електроенергії, і зберегти його для основних потреб, таких як опалення будинку або роботи заводів. Міжнародне енергетичне агентство у четвер спрогнозувало, що світовий попит на вугілля цього року досягне майже дев’яти мільярдів тонн, що дорівнює піку 2013 року.
Але багато напружених моментів ще залишається. Хоча в Європі і є близько двох десятків терміналів для прийому зрідженого газу, в Німеччині немає жодного. Берлін намагається побудувати аж чотири таких установки і виділив 2,5 мільярда євро (2,55 мільярда доларів) на оренду чотирьох переробних установок для LNG, але не ясно, чи якась із них буде введена в експлуатацію достатньо швидко, щоб допомогти пройти цю зиму.
Не тільки в Європі погода має вирішальне значення. Холодна зима в Азії, що тривалий час є основним ринком зрідженого газу, посилить конкуренцію з Європою за те, що, на думку аналітиків, є обмеженою глобальною пропозицією LNG.
Важко також зрозуміти, звідки ще можна збільшити кількість газу. "Якщо ми втратимо російське постачання повністю, у нас буде не так вже й багато можливостей для збільшення поставок з інших країн", — заявив пан Шарплз з Оксфордського інституту.
Існують ще й інші промовисті факти. Поки не почалася газова криза, уряд Нідерландів розробив план згортання величезного родовища Гронінген у північних Нідерландах — одного з небагатьох основних джерел природного газу в континентальній Європі — через обурення місцевих жителів землетрусами, що виникали внаслідок робіт по видобутку газу.
Деякі спостерігачі вважають, що уряд недовго опиратиметься можливості відродити "сплячий гігант", за висловом пана Стоппарда з S&P Global, який міг би повернути в мережу дуже значні обсяги газу — можливо навіть 40 відсотків річного споживання Німеччини.
Уряд Нідерландів вирішив відкласти остаточне закриття газових свердловин через "невизначений геополітичний розвиток подій", але наполягає, що розглядатиме використання Гронінгена лише "в найгіршому випадку, в разі загрози людям".
Ця позиція може бути перевірена вже найближчими місяцями.
