У п'ятницю, 22 березня, четверо чоловіків, пов'язаних з "Ісламською державою", напали на цивільних осіб у концертному залі під москвою, відомому як "Крокус Сіті Хол". "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за жахливе масове вбивство і опублікувала відео, на якому зафіксована точка зору терористів (не дивіться їх). Відтоді росія затримала чотирьох чоловіків, які, як видається, є виконавцями.
росія вже певний час співпрацює з "Ісламською державою". росія бомбардує Сирію з 2015 року. росія та "Ісламська держава" конкурують по всій Африці за ресурси. Усі четверо обвинувачених – таджики, народ, який зазнає дискримінації в росії.
Це факти, які підлягають подальшій перевірці та інтерпретації і за своєю суттю непередбачувані, як завжди буває з фактами. Що було цілком передбачувано (і передбачено), так це те, що, незалежно від фактів, путін і його пропагандисти покладуть провину за атаку на Україну і Сполучені Штати. Якщо Україна і Захід винні, то російським спецслужбам не доведеться пояснювати, чому вони не змогли зупинити ісламських терористів, які вбили так багато росіян, адже ісламський терор зникає з історії. А якщо винні українці, то це начебто виправдовує війну, яку росія веде проти України.
Наслідки удару російської балістичної ракети по Києву, 25 березня. Фото: Укрінформ
російські офіційні особи наводять дуже непрямий аргумент: автівку терористів зупинили під Брянськом, що на заході росії, і так невиразно поблизу України, а це нібито означає, що четверо таджиків у "Рено" мали намір перетнути український кордон, що нібито означає, що у них були українські покровителі, а це нібито означає, що це була українська операція, що знову ж таки нібито означає, що за нею стоять американці. Аргументація тут залишає бажати кращого. І низка асоціацій не має під собою жодного фактичного підґрунтя.
Підозрювані перебували в автомобілі поблизу західноросійського міста Брянськ. Це схоже на правду. Першою версією було те, що вони прямували до білорусі, що було б більш логічно, з огляду на маршрут. Будь-хто, хто знає місцеві реалії, міг би зробити ще більш промовистий висновок. Через особливі відносини між росією та білорусю, російсько-білоруський кордон є майже прозорим. Опинившись на території білорусі, відносно легко потрапити до Європейського Союзу, оскільки білоруський режим уможливлює контрабанду людей до Литви та Польщі. Чотири таджики в "Рено" були б, у цьому сенсі, бажаними гостями в білорусі. У них був би пристойний шанс заплатити контрабандисту, щоб той провів їх до Шенгенської зони та у такий спосіб врятуватись.
Ідея про те, що підозрювані прямували в Україну, здається повністю вигаданою і вкрай неправдоподібною. На момент написання цієї статті жоден із підозрюваних, здається, нічого не говорив про Україну, незважаючи на те, що їх катували, ймовірно, з метою отримання таких зізнань. І поняття українського шляху втечі насправді не має сенсу. російсько-український кордон – це місце, де сконцентровані російські силовики. Це місце бойових дій. Це останнє місце, куди б хотіли потрапити терористи. Чотирьом таджикам у "Рено" потрібні були б дуже, дуже високі російські покровителі, щоб наблизитися до російсько-українського кордону.
російські пропагандисти розповідають населенню, що винна не "Ісламська держава", а Україна. ІДІЛ – це просто "фейк". Пропагандистам не потрібно пояснювати причини, і вони цього не роблять. Тільки путіну дозволено задавати теоретичний тон аргументації причетності України, і 25 березня він спробував це зробити. Його версія була такою: українці – нацисти; нацисти роблять погані речі; сталася погана річ; отже, винна Україна.
Не треба бути логіком, щоб знайти проколи в такій версії. Вони тривожно здоровенні.
Ці умовиводи не працюють разом. Із того, що нацисти роблять погані речі, не випливає, що всі погані речі роблять нацисти. І перша передумова є емпірично хибною.
Не хотілося б говорити про це на даному етапі війни, але українці не є нацистами в цьому конфлікті. Українські ультраправі ніколи не показували хороших результатів на виборах і є набагато менш помітними, ніж у будь-якій європейській державі, не кажучи вже про Сполучені Штати. Українці мають активне громадянське суспільство, вільну пресу, численні політичні партії та свободу слова. Президент України переміг на вільних і чесних виборах. Він також, до речі, єврей. Міністр оборони України – мусульманин. Головнокомандувач українських збройних сил народився в росії, де досі проживають його батьки. Такий політичний і соціальний плюралізм є незвичним за будь-якими стандартами.
Киянин дивиться у вікно після удару 25 березня російської балістичної ракети.
У путінській версії російської мови слово "нацист", звісно, не має іншого значення, окрім "той, кого я хочу, щоб ви вважали ворогом". Однак, якщо ми збираємося продовжувати з'ясовувати питання про те, хто є фашистами в цій війні, варто знати, що росія не має нічого з того, що має Україна. путін ніколи не вигравав нічого схожого на правдоподібні вибори на будь-яку посаду. Його режим розгромив громадянське суспільство, політичні партії (окрім його власної) та пресу. путін керує однопартійною державою, де єдиним принципом єдиної партії є його особистий статус як її лідера. Він править вдома за допомогою терору, а за кордоном, в Україні, веде війну-геноцид за допомогою російських солдатів, які все частіше відкрито називають себе фашистами. Сам путін сповідує те, що безпомилково можна назвати фашистською ідеологією.
Називати українців нацистами, коли ви самі нацисти, саме по собі не є проблемою в цій системі, оскільки бути фашистами означає жити у великій брехні. Виклик для такої системи полягає в тому, що реальність іноді втручається у спосіб, який важко контролювати – як, наприклад, коли "Ісламська держава" здійснює терористичний акт. Це привносить цілий набір політичних і соціальних реалій, які зазвичай замовчуються російською пропагандою: бомбардування мирного населення Сирії з 2015 року; криваві війни за ресурси в Африці; гноблення таджиків.
У російській системі велика брехня про український джихадизм, що додається до великої брехні про український нацизм, не просто політична зручність. Це глибша потреба зробити так, щоб реальність, або принаймні психологічна реальність, відповідала історії, яку розповідає держава. У психологічному проєкті потрібно більше вбивств. росіяни займаються проєктом вбивства українців. росіяни в Україні катують українців за лояльність до України, депортують українських дітей для асиміляції в росії, переслідують і страчують місцеву еліту, яку вони вважають загрозою. росіяни щодня обстрілюють Україну різними комбінаціями снарядів, планерних бомб, безпілотників, крилатих і балістичних ракет без жодної причини, яка б мала зв'язок з реальністю. Наприклад, нещодавно кілька українських міст зазнали ударів п'ятдесятьма сімома російськими ракетами та БПЛА.
Саме вбивство робить брехню правдою, у психологічному сенсі. російські солдати, які вбивають українців, вірять, що вони борються з "нацистами", що б це не означало. І тепер російські солдати пишуть "за Крокус" на снарядах, якими вони обстрілюють українців. 25 березня росія випустила дві балістичні ракети по центру Києва, при цьому російська влада оголосила, що теракт означає, що їм дозволено вбивати високопосадовців української держави.
Влучання російської балістичної ракети в Київську академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Фото: Богдан Кутєпов, УП
Серед українців все це викликає втомлене знизування плечима. Протягом останніх двох років на Заході ведеться своєрідна гра – з'ясування "раціональних" мотивів, що стоять за жорстокою війною росії в Україні. Такі дебати є привабливими на Заході, адже якщо вдасться визначити російську раціональність, то можна буде відстоювати політику менших зусиль або взагалі нічого не робити, щоб допомогти Україні виграти війну. Якщо росія раціональна, то, безумовно, можна знайти якийсь компроміс. Однак саме російське керівництво інтерпретує факт американського попередження про напад як привід звинуватити в ньому Сполучені Штати: як ляльковода України, в той час як це керівництво є ляльководом "Ісламської держави".
Для українців ідентифікація з ісламістами та нацистами – це лише ще одна деталь у війні за самооборону та виживання, яку вони ведуть. І звичайно, як нагадають вам українці, для різних аудиторій кремль також характеризує Україну як центр гей-цивілізації, як елемент єврейської міжнародної змови та як сатанинський культ. Отже (меми вже в ходу) Україна тепер є гей-єврейським нацистським ісламістським сатаністським режимом.
Мета кремля – ідентифікувати українців як терористів, може мати значення у війні. Вона може бути використана як привід для продовження, для мобілізації, для вчинення нових видів воєнних злочинів. Це один зі шляхів, яким це, безумовно, піде. Але не факт, що такий розвиток подій буде стабільним.
Для росіян може мати значення те, що велика брехня путіна про Україну відрощує вуса. Опинившись на гей-нацистсько-єврейсько-ісламістсько-сатанинській території, росіяни можуть згадати пізні сталінські чистки, спрямовані проти передбачуваних сіоністсько-троцькістсько-фашистсько-імперіалістичних (тощо) змов. Або, простіше кажучи, люди всередині режиму, загнані в кут путінською ескалацією ірреальності, можуть просто усвідомити, що український сценарій не має жодного логічного сенсу і не має жодної доказової бази.
Це може підірвати авторитет путіна і відчуття того, що його історія є корисною. Судячи з останнього виступу, це вже не той спритний путін постправди, який здатен змінювати одну брехню на іншу за необхідності, підморгуючи при цьому інсайдерам. Тепер це, схоже, путін, який дійсно вірить у те, що говорить або, в кращому випадку, йому бракує креативності, щоб реагувати на події у світі. Його нещодавня промова була похмурою для всіх, зокрема для росіян, які хотіли б думати, що їхній лідер випереджає події.
Українська теорія путіна може зробити росію більш вразливою до тероризму. Атака на "Крокус Сіті Хол" була більш ймовірною тому, що путін вирішив використати свій апарат безпеки проти України та опозиції. Типовим для його пріоритетів є те, що в день нападу на "Крокус Сіті Хол" режим визначив міжнародні ЛГБТ-організації як "терористичні". Коли 19 березня путін публічно висміяв Сполучені Штати за попередження про напад "Ісламської держави", він сигналізував апарату безпеки, що ця небезпека не є реальною. Пов'язуючи зараз "Ісламську державу" з Україною, він робить те ж саме на більш високому рівні. Це не може бути корисним у практичній роботі із запобігання наступним атакам.
Так само не може бути корисною ідея путіна про те, що "Ісламська держава" отримує накази від єврейського президента європейської держави, а її бойовики – не більше ніж пішаки американських господарів. Я не претендую на експертні знання про те, як працює "Ісламська держава" або як мислять її лідери, але мені здається, що ігнорувати її і водночас ображати було б не найкращою практикою.
