Трампомасковія – це слово, яке я ввів в есе про деякі історичні моменти, які можуть допомогти нам зрозуміти прийдешню реальність. Деякі з вас запитували, чому. Ось п'ять причин.
1. Новизна. Нам потрібна нова назва для майбутнього режиму, тому що ми повинні визнати новизну ситуації – юридично, структурно і морально.
Виникає новий конституційний режим, в якому Верховний Суд намагався поставити одну особу над законом, і у такий спосіб намагався зробити недійсним цілий розділ Конституції (положення про повстання, розділ третій Чотирнадцятої поправки).
Ми вже маємо владну структуру, в якій гроші витіснили громадян. Ми маємо при владі людей, які вже не вдають, що їх хвилюють голоси виборців і вибори. Чинний президент намагався скасувати результати попередніх президентських виборів. Його співправитель Ілон Маск витратив на останню кампанію більше, ніж усі дрібні донори разом узяті. Він та інші олігархи обирали віцепрезидента.
Не лише Трамп, але й Маск вважають, що можуть просто погрожувати американцям переслідуванням і насильством. Обидва використовують мову, яка відгонить фашизмом, щоб визначити американців як ворогів, які заслуговують на покарання.
2. Персоналізм. Частково новизна полягає у виокремленні двох особистостей. Саме тому режим повинен носити особисті імена "Маск" і "Трамп".
Ніколи раніше людей не бомбардували такою кількістю пропаганди про двох потенційних правителів, як у випадку з Маском і Трампом. Обидва чоловіки є впливовими особами на платформах соціальних мереж. Здається, вони обидва вважають, що саме їхня особистість дає їм право правити. Зрештою, Трамп намагався втримати владу навіть після програшу на виборах у 2020 році. Його команда готувалася оскаржити результати цьогоріч. З огляду на ці звички і таке ставлення, він не може вважати себе таким, що представляє щось, окрім себе самого.
І Маск, звісно, взагалі не був обраний. Він витратив невидимо малу частку свого величезного багатства на хабарі для виборців Трампа, деморалізуючу рекламу для виборців Гарріс та іншу підтримку. Він не може відчувати себе зобов'язаним виборцям, оскільки прийшов до влади без того, щоб за нього хтось голосував. І, враховуючи, що сума грошей, яку він витратив, не мала для нього особисто ніякого значення, він навряд чи може поважати виборців Трампа за те, що вони були переконані.
Узбекистан названий на честь монгольського завойовника. Мозамбік названий на честь багатого торговця. росія названа на честь середньовічних рабовласників, які захоплювали і продавали простих людей. Нам варто подумати про назву для американського режиму, який ставить на центральне місце експлуатацію. А отже, Трампомасковія.
3. росія. Чому "масковія" – частина назви "Трампомасковії"? Звісно, це прізвище Маска. Але це також назва росії, і саме така асоціація нам потрібна. Українці називають росію "московією", що відповідає назві, яку можна знайти, наприклад, на найвідомішій карті регіону XVII століття. Історична назва в англійській мові – "мuscovy".
"Масковія" в "Трампомасковії" нагадує про кілька істотних зв'язків з нинішнім путінським режимом. По-перше, Маск сам є путіністом. Він регулярно спілкується з путіним. Протягом двох років він повторював російську пропаганду про війну в Україні. (Те ж саме можна сказати і про його південноафриканського олігарха Девіда Сакса, який був призначений на відповідальну посаду в Трампомасковії. Сакс – невблаганний путініст, позбавлений почуття гумору, відомий своїми переказами російської військової пропаганди у соціальних мережах. Його путінізм настільки буквальний, що він примудрився засвистати себе на Національному з'їзді Республіканської партії).
І, звісно ж, публічний послужний список Трампа досі був покірним путіну. Він навчив своїх прихильників говорити про "російську містифікацію" і спробує призначити Кеша Пателя головою ФБР саме для того, щоб покарати всіх, хто зазначає, що путін підтримував Трампа і його президентські кампанії. Але зусилля Трампа з придушення лише підтверджують основну істину: путін віддавав перевагу Трампу перед Клінтон, Байденом і Гарріс, і діяв так, щоб втілити свою перевагу в життя. російські інтернет-відеоролики на підтримку Трампа і десятки погроз про замінування в день виборів були лише найзухвалішими і найсвіжішими прикладами триваючої кампанії.
4. Олігархія. Сильніший зв'язок з росією, однак, полягає у схожості з 1990-ми роками, що також наштовхує на думку про назву "Трампомасковія".
Нещодавня історія олігархії та диктатури в росії дає деякі припущення щодо того, як може розвиватися Трампомасковія. Як і сьогоднішній Трамп, Боріс Єльцин після російських виборів 1996 року був старіючим президентом, який завдячував як своїм обранням, так і своїм становищем олігархам, що його оточували. (Слово "олігархія" походить від давніх греків, для яких воно означало "правління небагатьох"; його нинішнім значенням – "правління небагатьох заможних", ми завдячуємо росії 1990-х років). Правління Єльцина було змаганням за владу серед олігархів, які вважали себе істинними і правильними носіями влади. У міру того, як Єльцин ставав дедалі більш нездатним виконувати владні обов'язки, олігархи розпочали так звану операцію "Наступник" – пошук заміни Єльцину, яка б здавалася росіянам правдоподібною та виконувала їхні забаганки. Їхній вибір, путін, виявився не таким, як вони очікували; він використав державну владу, щоб домінувати над ними і стати головним плутократом.
У нинішніх умовах у США наближені до режиму олігархи обрали своїм наступником Джей Ді Венса. Звісно, ми не можемо точно знати, що станеться далі, оскільки ці олігархічні кластери залежать від імпульсивних і вольових особистостей. Можливо, Трамп буде дедалі більше схожий на Єльцина, і його сьогоднішні союзники завтра відтіснять його вбік. Можливо, Венс зіграє роль, яку повинен був зіграти путін, і служитиме олігархічним господарям. А можливо, Венс поводитиметься більше як путін, успадкувавши мантію Трампа, а потім використає державну владу для зміни режиму. А можливо, Трамп побачить структуру ситуації та спробує сам перевернути власні борги перед Маском і правити без олігархів, які цілими днями шепочуть йому на вухо. І, звісно, не можна забувати про самого путіна, який має дивний вплив на Трампа, і якого Трамп, схоже, хоче врятувати від його різних безумств. В олігархії все, що є певним, – це невизначеність. Ці та інші варіанти я розглядав в інших публікаціях.
5. Нестабільність. Слово "Трампомасковія", з його довжиною і незграбними наголосами (на кшталт "Чехословаччина"), має на меті вказати на внутрішню слабкість нового режиму. Нові речі нестабільні. Персональна політика нестабільна. росія 1990-х була нестабільною. Олігархії загалом нестабільні.
Диктатури нестабільні, як щойно нагадала нам Сирія. Трамп, найімовірніше, спробує врятувати путіна, так само, як путін колись намагався врятувати Асада. Але, врешті-решт, все це зазнає невдачі.
Чи можуть Трамп і Маск триматися разом у короткостроковій перспективі? У певному сенсі здається, що вони мають, оскільки Трампу потрібні гроші Маска, а Маску потрібна рука Трампа, яка передає йому владу.
Як вони можуть розійтися, а трампомасковський режим зламатися?
Є щонайменше три сценарії. Перший: олігархи, чинний президент і призначений наступник боротимуться між собою, допоки не з'явиться якась нова структура. Другий: Маску та іншим олігархам вдається послабити федеральний уряд настільки, що Трампу більше не буде над чим домінувати.
Третій полягає в тому, що призначені Трампом руйнівники – такі люди, як Геґсет, Ґаббард і Пател – фактично призначаються, затверджуються Сенатом, обіймають найвищі посади у національній обороні, розвідці та поліції, а потім роблять те, що їм належить робити. Якщо ми дійсно побачимо Америку розвалу розвідки (Ґаббард), позасудових переслідувань визначених внутрішніх ворогів (Пател) і "священної війни" проти іммігрантів та інших (Геґсет), ризик для Маска полягає в тому, що країна розвалиться так, що йому буде важко стати трильйонером. Деконструкція Америки – це процес, який Маск захоче курувати сам, і тут його інтереси можуть розходитися з інтересами Трампа.
У серйозні часи важливо бути креативним, тому що креативність потрібна для концепцій, а концепції потрібні для того, щоб бачити факти перед собою. Трампомасковія – це реальність, що насувається, і слово дає нам деякі кути зору.
Чим краще ми бачимо новий режим, тим чіткіше можемо побачити його тріщини та слабкості. Аналіз – це перший крок до дії, а аналіз починається зі слів. Я сподіваюся, що ця стаття буде для вас корисною.