Зокрема, видання зазначило, що російські солдати йшли воювати з невеликими запасами їжі, амуніції та інструкціями з Вікіпедії, як користуватися зброєю, яку вони мали. Вони маршували по Україні, використовуючи старі карти 1960-х років. Спілкувалися незахищеним мобільним зв’язком, чим видавали свої позиції та ситуацію. Вони отримали нереалістичні завдання та час на їхнє виконання щодо захоплення української території та жалілися, що їх кинули у м’ясорубку в Україні.
Вони не мали жодних шансів на успіх, приходить до висновку американське видання.
В репортажі наводиться приклад 155-ої бригади морської піхоти, солдати якої всього за кілька тижнів до відправки в Україну були мобілізовані, і які не мали ані карт, ані аптечок, ані працюючих рацій, багато з них взагалі ніколи в житті не стріляли. Їхні командири запевняли, що вони ніколи не побачать справжнього бою, поки на власні очі не побачили, як артилерійські снаряди розривають їхніх товаришів на шматки. Після цього російські солдати, які вижили під Павлівкою в жовтні 2022 року почали говорити, що це знищення російського народу власними командирами (прийшли до сраки по розум, казали мудрі українські бабусі десь на Галичині – iPress).
Видання пише, що війна путіна ніколи не повинна була виглядати такою. Коли глава ЦРУ приїхав до москви минулого року, щоб застерегти від вторгнення в Україну, він побачив надзвичайно впевнений кремль, а радник путіна з національної безпеки вихвалявся, що передові збройні сили росії достатньо сильні, щоб протистояти навіть американцям.
Плани російського вторгнення, отримані The New York Times, показують, що військові розраховували пройти сотні миль через Україну і здобути перемогу протягом декількох днів. Офіцерам було наказано пакувати свої парадні мундири та медалі в очікуванні військового параду в українській столиці – Києві.
"Але замість гучної перемоги, коли десятки тисяч солдатів загинули, а частина армії зруйнована після майже 10 місяців війни, путін зіштовхнувся з чимось зовсім іншим: найбільшою людською і стратегічною катастрофою для його країни з часів розпаду Радянського Союзу", – зазначає видання.
Далі американська газета задається питанням. Як могла одна з найпотужніших армій світу на чолі з таким відомим тактиком, як путін, так невдало протистояти своєму набагато меншому і слабшому супернику? І для цього The New York Times поринув в аналіз сотень російських урядових електронних листів, документів, планів вторгнення, військових журналів і пропагандистських директив. Журналісти видання, запевняє газета, прослухали російські телефонні дзвінки з поля бою та поговорили з десятками солдатів, високопосадовців і довірених осіб путіна, які знають його десятиліттями.
Каскад фатальних помилок. Причина – манія величі та ненависті до Заходу путіна
Розслідування виявило приголомшливий каскад помилок, який почався з путіна – глибоко ізольованого під час пандемії, одержимого своєю спадщиною, переконаного у власній геніальності.
На кожному кроці провали виявлялися глибшими, ніж було відомо раніше (детальний аналіз каскаду провалів росіян робив австралійський генерал Мік Раян – iPress).
В інтерв'ю соратники путіна говорили, що він закрутився в спіралі самозвеличення й антизахідного завзяття, що привело його до прийняття доленосного рішення про вторгнення в Україну в майже повній ізоляції, без консультацій з експертами, які вважали війну чистою дурістю. Помічники та прихильники підживлювали його численні образи та підозри, що, за словами однієї колишньої довіреної особи, було схоже на радикалізуючий ефект алгоритму соціальних мереж. Навіть деякі з найближчих радників президента залишалися в невіданні, поки танки не почали рухатися. Як висловився інший давній наближений, "путін вирішив, що його власного мислення буде достатньо".
російська армія, незважаючи на припущення Заходу про її доблесть, була серйозно скомпрометована, випотрошена роками крадіжок. Сотні мільярдів доларів були виділені на модернізацію збройних сил за часів путіна, але корупційні скандали захопили тисячі офіцерів.
Як тільки почалося вторгнення, росія розтринькала своє домінування над Україною, припустившись цілої низки помилок. Вона покладалася на старі карти і погану розвідку для запуску своїх ракет, залишивши українську протиповітряну оборону напрочуд неушкодженою, готовою захищати країну. Хвалені російські хакерські групи намагались і зазнали поразки в тому, що деякі офіційні особи називають першим великим випробуванням кіберзброї в умовах реальної війни.
російські солдати, багато з яких були шоковані тим, що йдуть на війну, використовували свої мобільні телефони для дзвінків додому, що дозволило українцям відстежувати їх і масово знищувати. А російські збройні сили були настільки закостенілими і склеротичними, що не адаптувалися, навіть зазнавши величезних втрат на полі бою. Коли їхні літаки збивали, багато російських пілотів летіли так, ніби їм нічого не загрожувало, наче вони були на авіашоу.
В погоні за своїми великими амбіціями, росія захопила більше території, ніж могла захистити, залишивши тисячі квадратних миль в руках недогодованих, ненавчених і погано екіпірованих бійців. Багато з них були призовниками або сепаратистами зі Сходу України, зі спорядженням 1940-х років. З новою зброєю із Заходу в руках, українці дали їм відсіч, але російське командування продовжувало знову і знову посилати хвилі наземних військ на безглузді штурми. "Ніхто не залишиться живим", – сказав один російський солдат, який зрозумів це після того, як отримав наказ здійснити п'ятий марш прямо під приціл української артилерії. Зрештою, він і його деморалізовані товариші відмовилися йти.
путін розділив свою війну на феоди, не залишивши нікого достатньо сильного, хто б міг кинути йому виклик. Багатьма його бойовиками командують люди, які навіть не є військовими, як, наприклад, його колишній охоронець, лідер Чечні і бос найманців, який забезпечував кейтеринг для кремлівських заходів. Оскільки початкове вторгнення зазнало невдачі, атомізований підхід лише поглибився, розбиваючи і без того роз'єднані військові зусилля. Зараз розрізнені армії путіна часто функціонують як суперники, змагаючись за зброю і, часом, жорстоко нападаючи одна на одну. Один солдат розповів, як зіткнення набули жорстокого характеру, коли російський командир танка навмисно атакував своїх нібито союзників і підірвав їхній блокпост.
З перших днів вторгнення путін у приватних розмовах визнавав, що війна йде не так, як планувалося.
путін готовий перетворити на гамбургери до 300 000 своїх солдат. Тріумф тупості, жадібності, мстивості та злості
Під час зустрічі в березні з прем'єр-міністром Ізраїлю Нафталі Беннеттом путін визнав: українці виявилися жорсткішими, ніж йому говорили. "Це, напевно, буде набагато складніше, ніж ми думали. Але війна йде на їхній території, а не на нашій. Ми велика країна, і у нас є терпіння".
Люди, які знають путіна, кажуть, що він готовий жертвувати незліченними життями та багатством стільки, скільки буде потрібно, і на рідкісній особистій зустрічі з американцями минулого місяця росіяни хотіли передати президенту Байдену суворе послання: незалежно від того, скільки російських солдатів буде вбито або поранено на полі бою, росія не буде здаватися.
Один із членів НАТО попереджає союзників, що путін готовий прийняти смерть або поранення до 300 000 російських військовослужбовців – приблизно втричі більше, ніж він оцінював до цього часу.
Лише через кілька днів після того, як у вересні він зіткнувся із критикою війни з боку зазвичай дружніх лідерів, путін подвоїв масштаби вторгнення, закликавши сотні тисяч росіян до армії, що мало б переломити хід війни на користь росії, але натомість викликало зростаючий гнів у країні. Незабаром після цього сотні російських солдатів були вбиті за межами Павлівки, в сліпому наступі 155-ї бригади.
"Ноги, кишки. Тобто, м'ясо. Просто м'ясо, – наводить слова російського солдата Олександра видання. – Я знаю, що це звучить жахливо, але по-іншому це не можна описати. Людей перетворювали на гамбургери".
Олександр розповів, як він та його товариші по службі запитували свого інструктора в росії, що вони можуть дізнатися про те, як стріляти зі зброї та стати солдатами за кілька тижнів до відправки в Україну. "Він був чесний: нічого", – сказав солдат.
Чим більше невдач зазнає путін на полі бою, тим більше зростають побоювання щодо того, як далеко він готовий зайти. Він убив десятки тисяч людей в Україні, зрівняв із землею міста і завдав максимального болю цивільному населенню, знищуючи лікарні, школи та житлові будинки, відключивши мільйони людей від електроенергії та води напередодні зими. Щоразу, коли українські сили завдають потужного удару по росії, бомбардування їхньої країни посилюються. І путін неодноразово нагадував світові, що він може використовувати все, що є в його розпорядженні, включно із ядерною зброєю, для досягнення свого уявлення про перемогу.
Ще в січні, коли Сполучені Штати попередили про неминучість вторгнення росії в Україну, російський генерал у відставці Лєонід Івашов побачив катастрофу на горизонті. У рідкісному відкритому листі він попередив, що застосування сили проти України загрожуватиме "самому існуванню росії як держави".
У нещодавньому телефонному інтерв'ю генерал Івашов сказав, що його застереження перед війною перегукуються з тим, що він чув від знервованих російських військових чиновників у той час. Хоча кремль наполягав на тому, що про вторгнення не йдеться, дехто говорив про інше. Військовослужбовці говорили йому, що "перемога в такій ситуації неможлива, – сказав він, – але їхні керівники казали їм не хвилюватися". Війна буде "прогулянкою в парку", запевняли їх.
Останні 10 місяців, продовжив він, виявилися "ще більш трагічними", ніж прогнозувалося. Спритні українські генерали і солдати перехитрили набагато більшого, більш смертоносного ворога. Захід, підбадьорений успіхами України, надав ще більш потужну зброю, щоб відкинути росіян назад.
"Ніколи в своїй історії росія не приймала таких безглуздих рішень. На жаль, сьогодні перемогла дурість, тупість, жадібність, мстивість і навіть якась злість", – цитує Івашова видання.
Прессекретар путіна пєсков вже традиційно звинувачує Захід і зброю, яку він надав Україні, у несподіваних труднощах росії у війні, мовляв, його країна взяла на себе всю військову міць НАТО в Україні: "Просто дуже важко було повірити в такий цинізм і в таку кровожерливість з боку колективного Заходу".
Деякі з початкових прихильників війни починають рахуватися з ідеєю поразки. Перед вторгненням американські спецслужби визначили Олега Царьова як маріонеткового лідера, якого кремль міг би поставити, як тільки захопить Україну. Відтоді його віра у війну розвіялася.
Джерело: New York Times
