Президент України Віктор Янукович, схоже, не думає, що формалізація асоціації з Європейським Союзом вартує звільнення з в'язниці провідного лідера опозиції Юлії Тимошенко. Якою має бути адекватна відповідь ЄС?
Угода про асоціацію України з ЄС пропонує Україні суттєві переваги. Угода містить у собі положення про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, яка, завдяки відкриттю ринку ЄС для більшості українських товарів та послуг, надасть суттєвий імпульс українському експорту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець балансування між ЄС і Митним союзом
Переваги цієї угоди для ЄС є так само значними. Наполягаючи на політичних та економічних реформах, ЄС зміцнить прихильників відкритого суспільства в Україні та сприятиме стабільності на своєму східному кордоні.
Текст угоди про асоціацію був парафований двома сторонами у березні 2012 року; у липні минулого року парафували так само ту частину угоди, що стосується вільної торгівлі. Угоду відтоді так і не підписали через занепокоєння ЄС антидемократичним політичним курсом адміністрації Януковича. Ці занепокоєння виникли через арешт опозиціонера Юрія Луценка у грудні 2010 року, і Тимошенко - у серпні 2011 року, а також порушень під час парламентських виборів восени минулого року.
Янукович і ван Ромпей під час саміту Україна-ЄС у лютому цього року. Фото: consilium.europa.eu
На саміті Україна-ЄС у лютому Герман ван Ромпей, президент Європейської ради, заявив, що ЄС хотів би підписати і ратифікувати угоду про асоціацію з Україною не пізніше саміту Східного партнерства у Вільнюсі у листопаді. Для того, щоб це сталося, ЄС чекає на поступ, який має продемонструвати Україна у розв'язанні трьох проблем: запобіганні вибірковому правосуддю, відповідності виборів міжнародним стандартам та проведенні інших реформ, які визначені у спільно узгодженому "Порядку денному асоціації". Щоб переконатися, що угоду можна буде підписати до листопада, ЄС хотів би побачити явні ознаки поступу у травні. Найбільш переконливими кроками, які могла б зробити адміністрація Януковича, було б звільнення Тимошенко і Луценка.
Після повернення до Києва після саміту з ЄС, Янукович висловив готовність розглянути питання амністії Луценка, який у лютому 2012 року був визнаний винним у розтраті і зловживанні службовим становищем. Але він досі висловлює небажання звільнити Тимошенко, яка у жовтні 2011 року була визнана винною у зловживанні службовим становищем. Це й не дивно. Вона є найбільш здібним лідером опозиції у країні: її звільнення може становити перешкоду для перемоги Януковича на президентських виборах 2015 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович боїться помсти, а доля Тимошенко — в руках виборців
Все це створює дилему для ЄС. Угода про асоціацію з Україною служить фундаментальним інтересам ЄС. Вона також послужила б інтересам народу України і збільшила б ймовірність того, що Україна проведе необхідні політичні та економічні реформи. Але як ЄС може погодитися на підписання угоди, коли Тимошенко перебуває у в'язниці?
Відповідь на це запитання полягає у визнанні тої мотивації, якою керуються у своїх діях українські "барони-розбійники". Нинішня позиція ЄС, що позбавляє Україну шансів на підписання угоди про асоціацію, буде фактично покаранням для всієї країні за гріхи адміністрації Януковича.
Вона також може підіграти меншині справжніх ретроградів в Україні, що воліла б бути у Митному союзі із Росією, а не процвітати завдяки дії угоди про вільну торгівлю з ЄС. Але Митний союз не висуває жодних вимог до адміністрації Януковича та його прибічників через їхню негідну поведінку.
Янукович розмовляє з Путіним про Митний союз. Фото: kremlin.ru
Загроза санкцій щодо осіб, відповідальних за ув'язнення Тимошенко і порушення під час виборів восени минулого року має значно більше шансів досягти бажаних результатів. Українським посадовцям, які нарікають на "нав'язування західних цінностей", як-от верховенства закону, безперечно, подобаються їхні банківські рахунки у західних країнах та європейські резиденції. Вони полюбляють відправляти своїх дітей вчитися до Оксфорду та Сорбонни.
Можливість позбавлення їх цих речей матиме два безпосередні наслідки. Першим є те, що високі посадові особи не захочуть бути причетними до таких дій, як ув'язнення Тимошенко, що могло б перекрити їм доступ на Захід. Другим є те, що деякі впливові люди з табору Януковича, які ніколи не захоплювалися репресіями проти опозиції, матимуть вагомі причини або вимагати покласти край цій політиці, або дистанціюватися від одіозної адміністрації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блеф Януковича і загроза незалежності
Наприкінці минулого року Конгрес США прийняв, а президент Обама підписав "Закон Магнітського", який забороняє в'їзд до Сполучених Штатів і використання американської банківської системи російським посадовим особам, що були причетні до ув'язнення та смерті російського юриста Сергія Магнітського. Схожий закон, спрямований проти українських посадових осіб, що були причетні до ув'язнення Юлії Тимошенко та інших політичних в'язнів, був би дуже ефективним. ЄС міг би перейти до розробки такого правового акту і спробувати прийняти його разом з підписанням угоди про асоціацію.
Використання цих двох інструментів, - угоди про асоціацію і законодавчого акту, подібного на "Закон Магнітського", - дало б змогу ЄС реалізувати усі свої інтереси в Україні: розвинути тісніші економічні та політичні зв'язки із східним сусідом та сприяти проведенню ним реформ. Український народ привітав би як економічні можливості, які обіцяє угода, так і відплату для його корумпованих лідерів.
Оригінал: The New York Times
Переклад: iPress.ua
