Було б погано, якби твоє місто згоріло. Це цілком обґрунтований страх. Але що робити, якщо горить будинок вашого сусіда? Звісно ж, не звинувачувати у пожежі пожежників і не організовувати протест перед відділком, щоб затримати пожежні машини. Це вже не страх, а саморуйнівна паніка. Істерія призводить до того, що місто згорає.
Було б погано, якби сталася Третя світова війна. Це обґрунтований страх. Опираючись росії, українці роблять кожен сценарій такої катастрофи менш імовірним. У масштабах нашого світу українці – це пожежники. Вони оберігають решту нас від небезпеки. Немає сенсу звинувачувати їх у російському вторгненні або заважати їм виконувати свою роботу. Це вже не страх, а саморуйнівна паніка. Істерія робить третю світову війну більш імовірною.
Давайте тверезо розглянемо три відомі сценарії Третьої світової війни: (1) ескалація від звичайної війни в Європі; (2) ескалація від звичайної війни у Тихоокеанському регіоні; і (3) поширення ядерної зброї. В усіх трьох випадках український опір убезпечує решту нас. Українці стримують війну, що триває в Європі, в межах власної країни; вони стримують війну в Тихому океані; і вони запобігають розповсюдженню ядерної зброї. Ці сценарії Третьої світової війни не реалізувалися, тому що українці йдуть на ризик.
-
Європа. Традиційним сценарієм Третьої світової війни з 1940-х років був конфлікт між великими державами в Європі в результаті вторгнення з москви. Це вторгнення відбулося. Завдяки Україні війна, що триває, обмежилася однією країною, їхньою власною. росія вторглася в Україну без провокацій 2014 року, а потім у набагато більшому масштабі 2022-го. Попри прогнози майже всіх, Україна встояла перед повномасштабним вторгненням росії, стримавши найбільшу війну з 1945 року на власній території. Це настільки величезне досягнення, що ми схильні не помічати його. Це далося українцям неймовірною ціною. Україна залежить від поставок зброї від своїх союзників. Якщо ми припинимо їх, через наші власні страхи або з якоїсь іншої причини, Україна може програти, і війна, найімовірніше, розшириться.
- Тихоокеанський регіон. У ХХІ столітті основним сценарієм Третьої світової війни було вторгнення Китаю на Тайвань, яке спровокує американську відповідь. Це вторгнення не відбулося і, найімовірніше, не відбудеться, поки Україна здатна чинити опір. Поки українці стримують війну в Європі, вони стримують війну в Тихому океані. Поки Китай бачить успішну коаліцію і значущий український опір, він навряд чи зважиться на ризикований наступ у Тихому океані. Як намагаються переконувати лідери Тайваню, перемога України – це найкращий спосіб запобігти війні в Азії. Як люди, що перебувають у найбільшій небезпеці, вони наполегливо і послідовно просять американців надати Україні зброю.
- Ядерне розповсюдження. Ядерна війна стає набагато більш імовірною, коли більше країн мають ядерну зброю. Український опір запобігає цьому. росія шантажує Україну ядерною війною з лютого 2022 року. Якби українці піддалися на цей ядерний шантаж і не чинили опору, то зараз світ був би вкритий ядерною зброєю. Урок полягав би в тому, що кожна країна, яка її не має, повинна створити її, щоб протистояти таким загрозам, як російська. Але Україна встояла. Якщо ми припинимо підтримувати Україну, ми не лише вб'ємо людей, які забезпечували нашу безпеку, ми створимо світ, в якому ядерна зброя поширюватиметься і ядерна війна стане набагато більш імовірною.
Українці стримують і запобігають війні у недосконалому світі, в якому нам доводиться жити. Ризики реальні, але якщо тверезо оцінити їх, без істерики, ми бачимо, що підтримка України – це найкращий спосіб їх зменшити.
Істерія призводить до поклоніння Великій Сильній Людині та мрії про легку відповідь. Люди, які поширюють істерію про Третю світову війну, схильні вірити у Великого Сильного путіна і Великого Сильного Трампа.
Великий Сильний путін говорить про ядерну війну, тому ми повинні панікувати і змусити українців здатися. путін говорить про ядерну війну безперервно вже майже три роки. Самі росіяни не сприймають це серйозно (про це свідчить той факт, що рівно нуль росіян повернули своїх дітей з Лондона, Парижа та Нью-Йорка). кремль знає, що є американські істерики, які будуть вразливі до ядерної риторики, і тому вони продовжують намагатися. Але віра у Великого Сильного путіна – це те, що робить його сильним. А потурання Великому Сильному путіну робить Третю світову війну більш імовірною.
Великий Сильний Трамп поширював фантазії про те, що він може закінчити російсько-українську війну через двадцять чотири години після обрання. Як ми побачили, це була нісенітниця. Трамп не має влади, щоб змусити росіян припинити вторгнення, так само як і не має влади, щоб змусити українців припинити опір. росіяни сподіваються схилити Трампа до припинення постачання зброї Україні, що полегшить їм війну, але не припинить її. Для цього вони намагаються нагнітати американську істерію щодо Третьої світової війни. Якщо Трамп дійсно припинить постачання зброї в Україну, це зробить поразку України більш імовірною, а отже, і Третю світову війну більш імовірною.
російсько-українська війна – це не телевізійне шоу чи подкаст. Її не можна закінчити фальшивою мужністю чи справжньою істерією. Її не можна закінчити, слухаючи пропаганду тих, хто її розпочав, чи обіцянки тих, хто обіцяє чарівний мир. Одна сторона виграє, а інша програє. Українці взяли титанічно складну ситуацію і зробили її максимально легкою для нас. Своїм опором вони всіляко зміцнили нашу національну безпеку. Ціна, яку вони заплатили на полі бою, в пропорції до втрат серед населення, була приблизно такою ж, як і ціна для американців обох світових воєн разом узятих. І, звичайно, до цих життів, втрачених на полі бою, слід додати десятки тисяч смертей цивільного населення і мільйони біженців від російської окупації. Ми повинні це цінувати.
Саме тому, що українці полегшили нам життя, ми можемо сприймати їхні жертви та страждання. Український опір створює світ, в якому ми можемо прислухатися до власних страхів, а не до стратегічних реалій. Їхня мужність дає нам можливість вибирати боягузтво. Але нав'язувати свою істерію мужнім людям, які забезпечують нашу безпеку, – це найнебезпечніше, що ми можемо зробити. Ніхто при здоровому глузді не хоче Третьої світової війни. Тож давайте не будемо її розв'язувати, відмовляючись від людей, які її стримують.
