Анексія Криму - результат гніву Путіна на Януковича, - болгарський аналітик

Іван Крастев, президент Центру ліберальних стратегій у Софії, у часописі Foreign Affairs, пояснює російську окупацію Криму бажанням Путіна кинути політичний, культурний та військовий виклик Заходу.

На думку Крастева, Росія вдалася до застосування військової сили тому, що хотіла заявити про зміну формату гри, а не тому, що в неї не було вже інших інструментів, якими вона могла б чинити тиск на Київ. Навпаки, цих інструментів було та є достатньо: Росія могла б чинити тиск, підвищуючи ціну на газ, вимагаючи виплатити їй борг тощо. Але Путін вирішив відкинути будь-яку обережність.Однією з причин його дій є гнів: він двічі зазнав поразки в Україні – у 2004 та 2014 році, обидва рази роблячи ставку на Віктора Януковича. Ескалація напруги у відносинах між Росією та Україною є, частково, спробою Путіна приховати помилки своєї політики щодо України.

Москва зараз прагне скинути новий режим у Києві, який, на її думку, складається з радикалів, що не протримаються при владі більше декількох тижнів. Якщо Путін чинитиме на нього тиск шляхом вторгнення і розпалювання страхів російськомовного населення на півдні та сході України, то, ймовірно, досягне свого. Його стратегічної метою є не анексія Криму, а розпалювання конституційної кризи, яка перетворить Україну на конфедерацію з дуже слабким центром. Східна частина конфедерації буде тісніше інтегрована з Росією, а західна буде ближчою до Польщі та ЄС. Путін, усвідомлюючи, що він втратив Київ, хоче позбавити його впливу. Більше того, що він знає, що це зійде йому з рук.

Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!

Крім того, нині Путін вже не хоче, щоб Росію сприймали як "європейську" державу. Тепер він вважає себе останньою надією на порядок і збереження традиційних цінностей у Росії. Путін переконаний, що лібералізм є заразним, і що західні звички та інституції становлять реальну загрозу для російського суспільства і російської держави. Мабуть, він воліє, щоб Росію сприймали як окрему цивілізацію, і тому є готовий пожертвувати економічними інтересами його країни, щоб досягти власних цілей. Путін відмовляється грати за правилами Заходу. Схоже, що він не боїться політичної ізоляції, а навпаки вітає її. Його не турбує перспектива закриття кордонів, він розраховує на неї.

Детальніше читайте в огляді iPress.ua про що пишуть про Україну світові медіа: "Стратегічною метою Путіна є не Крим, а перетворення України на конфедерацію".