Створення Бюро економічної безпеки: яка позиція бізнес-асоціацій

У ЄБА вважають, що прописані в законі категорії злочинів, які розслідуватиме бюро, розписані надто широко, тому його працівники зможуть їх трактувати на власний розсуд, повідомляє "Економічна правда".

"Законопроєкт визначає статус бюро як "державного правоохоронного органу", хоча в країнах ЄС переважна більшість спеціалізованих органів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, функціонують у системі органів виконавчої влади", - зазначають там.

ЄБА також проти надання працівникам нового органу силових функцій, вогнепальної зброї і спеціальних звань.

"Для забезпечення фізичного захисту працівників при виконанні ними службових обов'язків можна залучати спецпідрозділи інших правоохоронних органів. Ми вважаємо, що саме ці рудиментні норми створюють сприятливе середовище для зловживання службовим становищем та перевищення повноважень", - додали в асоціації.

Натомість у Спілці українських підприємців сподіваються, що бюро стане якісно новим органом, адже, на відміну від податкової міліції чи СБУ, воно займатиметься переважно аналітичною роботою.

"В цілому Спілка позитивно оцінює закон у прийнятій редакції. На момент ухвалення у першому читанні документ містив положення, які СУП просила переглянути. Зокрема, стаття щодо шахрайства з ПДВ була криміналізована.

Однак Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики врахував зауваження Спілки, і відповідну норму виключили", - йдеться у заяві.

"Наша ключова вимога - це має бути аналітично-інформаційний підрозділ, який повинен виявляти економічні злочини, а не воєнізований орган з повноваженнями без суду та слідства зупиняти роботу бізнесу. На нашу думку, ухвалена редакція відповідає цій вимозі", - повідомили в СУП.

"Ухвалення Закону про Бюро економічної безпеки – це довгоочікувана реформа, яку потребував український бізнес. Довгі роки розслідування економічних злочинів було розподілене між підрозділами різних контролюючих структур. Це призводило до того, що одні і ті ж справи могли одночасно розглядати, наприклад, податкова міліція та СБУ.

Та головне - бізнес добре пам’ятає методи роботи, якими його намагалися "кошмарити" у процесі розслідування справи: обшуки в офісах з застосуванням відомих "маски-шоу" та силові методи впливу.

Бізнес-спільнота сподівається, що ухвалення закону №3087-д дозволить змінити підходи у сфері розслідування економічних злочинів на користь професійної та прозорої діяльності з використанням фактів, без можливості зупинки роботи підприємства. А повноваження правоохоронних органів щодо питань пов’язаних із злочинами у сфері економіки будуть скасовані", - заявила у коментарі ЕП виконавча директорка СУП Катерина Глазкова.

При цьому, у СУП виступають проти законопроєкту №4090, який Рада прийняла 29 січня.

"Він пропонує відновити діяльність податкової міліції на період створення Бюро економічної безпеки. СУП виступає проти повернення цього органу з попередніми методами роботи у будь-якому вигляді", - йдеться у позиції Спілки.

Нагадаємо, що тільки 10% гендиректорів компаній очікують на поліпшення інвестклімату у 2021 році