The Times: Чому смерть Рамзана Кадирова може втягнути путіна в нову війну?

Чечня зробила владіміра путіна відомим. Поєднуючи жорстокість і розрахунок, він перетворив крихітну територію на північному Кавказі з найбільш бунтівного регіону росії на, здавалося б, найбільш лояльний — і в процесі цього визначив себе як лідера, здатного відновити порядок у своїй країні після десятиліття, що минуло після розпаду Радянського Союзу. Але якщо нещодавні повідомлення про те, що чеченський ватажок Рамзан Кадиров смертельно хворий, вірні, то врегулювання, яке путін нав'язав після Другої чеченської війни, коли він підтримав корисливого силовика, щоб зберегти насильницький мир, замість того, щоб шукати будь-яке фундаментальне вирішення невдоволення в регіоні, опинилося під загрозою.

Про це пише The Times.

"Скрутне становище Кадирова свідчить про значний стрес, якого зазнає політична система путіна, і про наслідки рішень, ухвалених ним у 2000-х роках", — повідомляє газета The Times.

Чечня довгий час була "кісткою в горлі" москви, яку вдалося вгамувати лише завдяки поєднанню жорстких репресій і постійного підкупу нової чеченської еліти. Враховуючи інші кризи, що стоять на його порядку денному, путін намагатиметься організувати плавну спадкоємність.

Кадиров, який став наступником свого батька, сподівався побудувати династію, висунувши свого старшого сина Ахмата. Однак йому лише 18 — хоча це не завадило батькові призначити його міністром у справах спорту і молоді Чечні, а закон передбачає, що глава Чеченської Республіки має бути не молодшим 30 років. Натомість, схоже, лідирує командувач чеченських найманих загонів "Ахмат" в Україні генерал-майор Апті Алаудінов. москва розглядає його як людину, з якою можна вести справи.

Ось чому ймовірна смерть Кадирова така важлива. Стабільність у Чечні була куплена після війни як коштом величезних федеральних субсидій — щоб підкупити Кадирова і решту чеченської еліти — так і шляхом балансу терору між збройними таборами, що змагаються і присягнулися у вірності Кадирову, але не довіряють один одному. Якщо спроби призначити нового лідера викличуть розкол у чеченській еліті, це, найімовірніше, стане не просто політичною, а збройною суперечкою.

Якщо це станеться, то стане жахливою дилемою для путіна, і в найбільш невідповідний момент. Втихомирення Чечні та запобігання поширенню нестабільності на решту неспокійного Північного Кавказу майже напевно вимагатиме значного розгортання російських військ.

Насамперед путін може звернутися до воєнізованої Національної гвардії, яка численна і добре озброєна, але, якщо вірити минулому досвіду, цього буде недостатньо. У цьому разі путіну доведеться вибирати між двома однаково складними варіантами: залучити війська на захист Чечні ціною втрати позицій в Україні або залишити підрозділи в Україні, ризикуючи втратити Чечню і дестабілізувати ситуацію на Північному Кавказі.