Туреччина на тонкому балансі між підтримкою росії і постачанням зброї Україні – Politico
Туреччина не має наміру відмовлятися від балансування між членством в НАТО, покращенням відносин з росією та своїм статусом союзника для України, коли військовий Альянс готується до прояву єдності у Вашингтоні на цьому тижні. Міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер відкинув ідею про те, що Туреччина вийшла зі звичайних рамок Альянсу, до якого Анкара приєдналася в 1952 році.
Про це повідомляє Politico.
"У середовищі, де 32 члени Альянсу разом, немислимо мати однакові погляди на кожне питання", — вважає він.
Але не можна заперечувати, що Туреччина не є стандартним членом НАТО. Разом з Угорщиною вона має найтісніші відносини з росією. Більшість європейських членів НАТО також є членами ЄС, а Туреччина — ні. Вона має найбільшу армію в Альянсі, окрім США й має власні інтереси безпеки — військове розгортання в Сирії та часті вторгнення в Ірак для нападу на курдських бойовиків.
Президент Реджеп Тайїп Ердоган демонструє "політику балансу". Він зустрівся минулого тижня з російським лідером владіміром путіним у Казахстані. А цього тижня він бере участь у саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому російській загрозі.
Туреччина підтримує зв'язки з москвою і не підкоряється санкціям проти росії, які підтримала більшість партнерів країни по НАТО. Гюлер, однак, назвав позицію Анкари щодо війни в Україні "збалансованою й активною ... в рамках стратегічного партнерства з Україною і позитивного діалогу з росією".
Туреччина постачає Києву безпілотники й військові кораблі, але також продовжує купувати російську нафту і газ. Вона відігравала активну дипломатичну роль, максимально використовуючи свою позицію чорноморського сусіда як росії, так і України, і виступила посередником в укладенні угоди, яка вже втратила чинність, про постачання українського зерна.
Аарон Стайн, президент Інституту досліджень зовнішньої політики, позапартійного американського аналітичного центру, сказав, що Туреччина продовжуватиме сидіти осторонь, тому що Анкара "схоже, дійшла висновку, що Україна не може перемогти, і тому добре мати хороші відносини з москвою".
"Туреччина хоче утримувати напруженість у відносинах з росією на низькому рівні, тримати НАТО подалі від регіону і забезпечити контроль над будь-якою потенційною ескалацією", — вважає Стайн.
Економіка також є важливим фактором. росія забезпечує 49% енергетичних потреб Туреччини, переважно за рахунок продажу газу. Вона також є найбільшим джерелом турецького імпорту, який у 2023 році становив 45,6 мільярда доларів. Тим часом кількість російських компаній у Туреччині зросла до 1 363 зі 177 у 2022 році. Для багатьох союзників Анкари по НАТО це виглядає як спроба обійти західні санкції.
Нещодавно президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що його країна хоче стати посередником для "справедливого миру" між Україною та російською федерацією.
