Україна втричі збільшила кількість далекобійних ударів по росії – AP
Україна у 2026 році суттєво наростила кількість далекобійних ударів по території росії. Порівняно із січнем їхня кількість зросла приблизно втричі, через що російські військові змушені розтягувати системи протиповітряної оборони на значно більшу територію.
Про це йдеться в аналізі Associated Press, який охопив сотні українських атак углиб росії.
Аналітики AP на основі заяв російських чиновників, державних медіа та українського командування визначили чотири основні категорії цілей українських ударів: нафтова інфраструктура, оборонні підприємства, об'єкти ППО та радари, а також склади й об'єкти роздрібної торгівлі.
Удари по нафтовій інфраструктурі мають на меті скоротити доходи кремля від експорту енергоносіїв та створити внутрішній дефіцит пального. Оборонні підприємства атакують для послаблення здатності росії виробляти озброєння, тоді як знищення систем ППО має відкрити шлях для подальших ударів. Атаки на склади покликані також посилити відчуття війни серед російського населення.
У липні Україна атакувала найбільший нафтопереробний завод росії, розташований на відстані понад 2500 км від українського кордону. Активізація ударів по нафтовій галузі відбулася на тлі зростання світових цін на нафту через війну навколо Ірану та послаблення США санкційного тиску на російську нафту.
Серед оборонних підприємств українські військові кілька разів атакували завод, який виробляє навігаційні системи. Для одного з таких ударів, за даними AP, Україна використала власну ракету "Фламінго". У липні та серпні також були атаковані склади Wildberries, яку Київ звинувачує у постачанні товарів для російської армії.
Окремим напрямком кампанії залишається окупований Крим. Значна частина ударів по російських радарах і системах ППО припадає саме на півострів. Командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді заявив AP, що мета кампанії полягає у тому, щоб зробити Крим непридатним для використання як військового плацдарму росії.
Водночас ефективність усіх українських атак незалежно підтвердити неможливо. Зокрема, у травні та червні Київ повідомляв про удари по супутникових, розвідувальних та радіоелектронних об'єктах у росії, однак проаналізовані AP супутникові знімки не продемонстрували значних пошкоджень.
За даними видання, Україна за останній період удвічі збільшила виробництво власного озброєння, а терміни його розробки та виготовлення скоротилися з десятиліть до кількох років або навіть місяців.
Попри це, українські далекобійні системи поки поступаються західним аналогам за точністю та малопомітністю. Тому для подолання російської ППО Україна часто застосовує значну кількість дронів, намагаючись перевантажити систему оборони та забезпечити прорив ракет.
За оцінкою військового аналітика Джастіна Вотлінга, російську оборону долають лише близько 5–9% українського озброєння, запущеного під час таких атак.
Водночас масштабування ударів змушує росію розосереджувати системи ППО, захищаючи дедалі більшу кількість військових та промислових об'єктів на своїй території. Це, своєю чергою, створює додаткові можливості для України продовжувати кампанію далекобійних ударів.
