Український вчений винайшов унікальний матеріал для зберігання енергії
Нове сімейство матеріалів, яке отримало назву MXenes, відкрили п’ять років тому.
"Це двовимірні карбіди та нітриди перехідних металів - нові матеріали з новими властивостями, про які невідомо було раніше. Зараз ми синтезували близько двадцяти нових максенів, робимо структури товщиною один нанометр, працюємо над тим, аби створити нові акумулятори", - пояснює Юрій Гогоці, повідомляє The Ukrainians.
На переконання вченого, максени будуть застосовувати для зберігання енергії та виготовлення нових електронних пристроїв.
"Зараз Дрексельський університет веде перемовини з великою компанією про виробництво цих матеріалів. Можливо, максени можна буде використовувати в електронних приладах, медицині, очищенні питної води - ми досліджуємо усі можливості", - наголошує Гогоці.
Юрій Гогоці працює професором у Дрексельському університеті у Філадельфії близько двадцяти років.
У великій міжнародній лабораторії тридцять науковців із дванадцяти країн вивчають суперконденсатори - пристрої для зберігання електричної енергії.
"Ми пояснили механізми роботи суперконденсаторів та придумали, як можна підвищити рівень енергії, яку вони зберігають. Це було дуже на часі, коли почала розвиватися портативна електроніка, бо тоді якраз різко зріз інтерес до відновлюваних джерел енергії: сонячні батареї, вітряки... Для усіх портативних інтернет-пристроїв потрібно буде зберігати енергію. Якщо ми зможемо виробляти достатньо енергії з відновлюваних джерел, якщо ми зможемо її якісно запасати, то дуже сильно змінимо світ", - розповідає вчений.
Нещодавно Юрій Гогоці взяв так звану "sabbatical" - річну відпустку для зміни буденної рутини і використав її для роботи у присвяченому фундаментальним властивостям матеріалів проекті Національної лабораторії Оак-Рідж. За словами вченого, міжнародні лабораторії є зразком суспільства майбутнього.
"За цей час я познайомився з колегами із Кореї, Японії, Австралії, Ізраїлю, Англії, Франції - це дуже важливо, адже наука завжди була міжнародною. Об'єднаним спільними інтересами людям дуже легко співіснувати: хтось може не їсти вдень під час Рамадану, хтось - іти вранці у неділю до церкви, та це не заважає їм бути добрими колегами та разом вирішувати наукові проблеми", - пояснює вчений.
Українцям потрібно навчитися робити щось краще за інших, зауважує Юрій Гогоці.
"Треба використати досвід колишньої радянської науки, поєднати із сучасними розробками, залучити людей з доброю освітою та щирим науковим інтересом. Вчений має отримувати достойну зарплату і не думати про те, як вижити, як забезпечити сім'ю – це те, що необхідно змінити в Україні, це те, що змінив Китай, коли різко підвищив зарплати науковим співробітникам, привертаючи увагу також тих, хто вчився та працював в інших країнах, і заохочуючи їх повернутись. Так було в Сінгапурі, в Кореї, на Тайвані", - розповідає Гогоці.
Однак, найголовніше – наукова робота повинна бути соціально затребувана.
"Мене запрошують на конференції по цілому світі, оплачують квитки у бізнес-класі, аби я на день прилетів кудись, а в рідному Інституті проблем матеріалознавства у Києві останній раз я виступав, мабуть, років десять тому, хоча загалом буваю там двічі-тричі на рік. Я дуже люблю Україну, але для того, аби там жити, мені потрібна можливість займатися науковою роботою", - нарікає Юрій Гогоці.
Нагадаємо, український математик Марина В'язовська знайшла вирішення проблеми укладання куль в евклідовому просторі.
