Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2022 рік: на що спрямують наші податки

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2022 рік: на що спрямують наші податки
Фото: eidos.org.ua
Кабінет Міністрів 15 вересня на засіданні схвалив проєкт держбюджету на 2022 рік, міністр фінансів Сергій Марченко представив основні статті доходів та видатків документу, який сьогодні повинні передати до Верховної Ради.
Основні показники держбюджету
 
Дефіцит становить 3,5% ВВП, або 188 млрд грн. Фінансувати будуть завдяки приватизації (8 млрд), міжнародним фінансовим організаціям (82,7 млрд грн), ОВДП (420 млрд грн) та ОЗДП.
 
Доходи визначено у 1,277 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року). 
 
 
Найбільше дохідна частина завдячує податку на додану вартість – 564,5 млрд грн (+72,5 млрд грн до 2021 року). Збільшення планують через роботу з тіньовою економікою. Завдяки детінізації, зауважив Марченко, з травня торік бюджет отримав 43 млрд грн.
 
Друга найбільша складова доходів – податок з фізосіб, що становить 160,8 млрд грн (+23,2 млрд грн).
 
Видатки
 
Видаткова частина становить 1,465 трлн грн (+103 млрд грн). 
 
На армію виділяють 5,95% ВВП країни, або 319,4 млрд грн. На Міноборони виділять 131 млрд грн.
 
На медицину заклали цьогоріч 197,2 млрд грн, з урахуванням підвищених мінімальних зарплат лікарям та медперсоналу. Найбільше,157,2 млрд грн піде на програму медичних гарантій. На 4 млрд грн планують побудувати нові заклади охорони здоров’я.
 
Дещо менше, 185,6 млрд грн, виділяють на освіту, переважно завдяки підвищенню зарплат вчителей та стипендій студентам. Зокрема, не забули про 100 млн грн на президентський університет. Ще 8,9 млрд грн спрямують на інклюзивну освіту. На розвиток науки виділяють 13,8 млрд грн.
 
На соціальний захист виділяють 320,1 млрд грн, на песнії – 200,6 млрд грн. Марченко зазначив, що бюджет забезпечує повне фінансування житлово-комунальних послуг на суму 34 млрд грн (9 млрд грн – з частини бюджету 2021 року). На підтримку ветеранів виділили 13,9 млрд грн.
 
Понад 120 млрд грн підуть на нові дороги, мости та аеропорти. На культуру і мистецтво Мінфін віддав 13,5 млрд грн, на фізичну культуру та спорт – 11,3 млрд грн.
 
На розвиток транспортної інфраструктури передбачено 16,1 млрд грн. Щодо енергетики, то 4,5 млрд грн спрямують на підтримку вугільної галузі.
 
Агропромисловості віддали 8 млрд грн. Крім того, залишаються програми розвитку підприємництва: 3 млрд на доступні кредити "5-7-9" та 10 млрд на портфельні держгарантії.
 
На розвиток регіонів Мінфін визначив 53,3 млрд грн, а на цифровізацію - 7,9 млрд грн. Стратегічна промисловість отримає 7,5 млрд грн на розвиток космічної галузі та оборонно-промисловий комплекс.
 
 
У Сибіру підозрюють смерть від чуми. Під наглядом – близько 200 контактних осіб – Newsweek
У Сибіру підозрюють смерть від чуми. Під наглядом – близько 200 контактних осіб – Newsweek
Воєнні злочини стали стратегією росії. Україна змінює війну роботами – Філліпс О'Брайен
Воєнні злочини стали стратегією росії. Україна змінює війну роботами – Філліпс О'Брайен
"Мріяти по-королівськи": у Тернополі відбулася сьома гра в межах проєкту "День із командою Королів"
П’ять тенденцій, що змінюють Європу. росія тисне, Китай маневрує, а політичний центр ваги зміщується – Пітер Раф
П’ять тенденцій, що змінюють Європу. росія тисне, Китай маневрує, а політичний центр ваги зміщується – Пітер Раф
Ще одна причина, чому американці ненавидять ШІ. Трильйони доларів витрат, вищі відсоткові ставки і майже жодних робочих місць – Пол Круґман
Ще одна причина, чому американці ненавидять ШІ. Трильйони доларів витрат, вищі відсоткові ставки і майже жодних робочих місць – Пол Круґман
Повна хронологія справи
Повна хронологія справи "Трамп – росія". Спроба Трампа створити російське реаліті-шоу з важковаговиками, яке так і не відбулося – Крейг Анґер
Ціна корупції. Популістський образ Трампа помер – Мона Чарен
Ціна корупції. Популістський образ Трампа помер – Мона Чарен
Європейська єдність і бельгійська роз’єднаність. Парадокс Брюсселя – Тімоті Ґартон Еш
Європейська єдність і бельгійська роз’єднаність. Парадокс Брюсселя – Тімоті Ґартон Еш