ЄСПЛ визнав бездіяльність України під час трагедії 2 травня в Одесі
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення щодо бездіяльності української держави під час трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року, коли внаслідок сутичок між проросійськими та проукраїнськими активістами загинуло 47 людей. Суд визнав, що ці події значною мірою були спричинені російською пропагандою, проте наголосив на порушеннях з боку України, яка тепер має виплатити компенсації постраждалим.
Рішення ЄСПЛ стосується нападу проросійських сепаратистів з так званого "антимайдану" на проукраїнську демонстрацію, що зрештою призвело до пожежі в Будинку профспілок, де загинули десятки людей. Позивачами виступили родичі 25 загиблих і троє людей, які вижили після пожежі.
Суд наголосив, що російська дезінформація та пропаганда зіграли значну роль у розпалюванні насильства, проте й українська влада не вжила належних заходів для запобігання трагедії. Одеська поліція, маючи оперативні дані про підготовку безладів, не зробила майже нічого, щоб зупинити напад із застосуванням вогнепальної зброї. Крім того, було навмисно затримано прибуття пожежних машин на 40 хвилин, а поліція не втрутилася для допомоги евакуації людей із палаючої будівлі.
ЄСПЛ також зауважив, що багато одеських посадовців, відповідальних за ці порушення, згодом втекли до росії, отримали там громадянство та навіть побудували кар'єру після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Наприклад, заступник керівника регіональної поліції Володимир Фучеджи втік до росії, а керівник обласного управління ДСНС Володимир Боделан, який наказав не надсилати пожежні машини, покинув країну лише через два роки після трагедії.
Суд визнав Україну винною у порушенні статті Європейської конвенції з прав людини про право на життя. Держава має виплатити по 15 тисяч євро компенсації родичам кожного із загиблих, по 12 тисяч – трьом позивачам, які вижили, але зазнали серйозних опіків. Найвищу компенсацію у 17 тисяч євро отримає донька Михайла В'ячеславова, який загинув у Будинку профспілок, оскільки вона стикнулася з безпідставною тривалою відмовою влади видати їй тіло батька для поховання.
росія не була стороною позову в цих справах.
