Воронезький завод "Сборка" випускає мікрочипи для крилатих ракет Х-101, оперативно-тактичного комплексу "Іскандер-К" і зенітного комплексу "Панцир-С1". Три ракети влучили у дві будівлі підприємства й серйозно їх пошкодили; третя ракета прилетіла вже після того, як перші дві зруйнували корпуси. Під загрозою опинилися "чисті кімнати", без яких виробництво чипів неможливе. росія й без того не виробляє достатньо власного обладнання для мікроелектроніки, а санкції ускладнюють його закупівлю за кордоном.
Три ракети влучили у Воронезький завод напівпровідникових приладів. Після перших двох ударів по будівлі в неї влучила третя ракета.
Україна створила ефективну, але не абсолютну систему протиповітряної оборони, тож частина ракет і дронів усе одно долітає до цілей, особливо коли бракує засобів ППО. Тому дедалі частіше лунають заклики бити не по самих "стрілах" і навіть не лише по "лучниках" – літаках-носіях і пускових установках, а по тих, хто виготовляє луки, стріли й дрони, тобто по виробничій базі.
Удар по воронезькому заводу – саме такий приклад: відбудувати підприємство до кінця війни навряд чи вдасться, а частину компонентів, які там випускали, більше ніде в країні не виробляють. У росії залишається певний запас цих деталей невідомого обсягу, але рано чи пізно доведеться шукати заміну, інакше випуск ракет і систем ППО просто зупиниться.
Україна технічно здатна діставати будь-який завод на захід від Уралу, а знищення мікроелектронної промисловості разом з ударами по нафтопереробці та енергетиці може суттєво скоротити тривалість війни, зберігши українські життя, майно та інфраструктуру.
Три з п'яти ракет "Фламінго" влучили у Федеральний науково-виробничий центр "Титан-Барикади" у Волгограді, спричинивши пожежі; підприємство випускає пускові установки для "Іскандер-М" та інших ракет. Удари ракети "Фламінго" завдають помітних руйнувань будівлям.
Із навігацією у "Фламінго" є проблеми: аналітики проєкту Oko Gora встановили, що ракета летить уздовж Волги та Ками, адже річкові долини полегшують орієнтування на малих висотах. Водночас політ на надмалих висотах ускладнює виявлення радарами, але ракету доволі легко збити, щойно її засікли. Політ на низьких висотах у річкових басейнах зменшує ймовірність виявлення радарами.
Три резервуари на нафтобазі в станиці Полтавській згоріли. Один з найбільших газопереробних заводів росії в Оренбурзі постраждав уже втретє. Уражено Слов'янський нафтопереробний завод. Два різні НПЗ в Уфі, розташовані за 3 км один від одного, також атаковано. Місцевий мешканець прокоментував: "дрони знову тут".
Супутникова система FIRMS не дає точного виміру температури, однак теплова пляма від удару по Слов'янському НПЗ виявилася набагато більшою, ніж після будь-якого іншого удару по нафтобазах чи заводах. Це не означає, що все в межах жовтого контуру охоплене вогнем, але повітря там достатньо гаряче, щоб система зафіксувала пожежу, а розігріте повітря може підійматися на сотню й більше метрів.
Наступного дня супутникові знімки підтвердили реальні осередки пожежі на заводі.
На відновлення московського нафтопереробного заводу піде щонайменше пів року.
Партизани, тобто рух опору, вивели з ладу шість газорозподільних станцій..
Хімзавод "Азот" атаковано одночасно з сусідньою електростанцією.
У Брянську пошкоджено два потяги та дві залізничні інфраструктурні споруди.
За офіційними заявами росії, 26 червня над Москвою збили 47 українських дронів, але жодних інших деталей не навели.
Внутрішні російські документи свідчать, що в Московській області розгорнуто сотні компонентів ППО; 90 пускових установок захищають президентську резиденцію у Валдаї, а невідому кількість систем перекинули для прикриття Керченського мосту. Це означає, що більше українських дронів дістануться інших цілей у країні неушкодженими, посилюючи руйнування та пришвидшуючи виснаження російського потенціалу.
Комплекс "Панцир" стояв на даху будівлі Міноборони в Москві, щоб забезпечити радару чистий огляд, але нещодавно його прибрали. Інший "Панцир" гелікоптером підняли на дах житлового будинку, найвищого в районі. Поблизу московського НПЗ розгорнули "Панцир" з протидроновою сіткою – судячи з усього, його зняли з ділянки ближче до лінії фронту.
Знищені в травні елементи російської системи ППО: зеленим кольором позначено 35 радіолокаційних станцій та систем виявлення, червоним – 67 зенітно-ракетних комплексів і пускових установок. Насправді було знищено більше елементів, але їх неможливо включити до переліку, оскільки цю інформацію не оприлюднили.
За травень зафіксовано знищення значної кількості елементів російської ППО: 35 радарів і систем виявлення та 67 зенітно-ракетних комплексів і пускових установок. І це лише те, що потрапило у відкритий доступ; реальні цифри вищі.
Наразі дефіцит пального в росії пояснюється передусім проблемами з логістикою, а не абсолютною нестачею нафтопродуктів. Місцеві НПЗ забезпечують паливом власний регіон, і пошкодження знижують виробництво, а трубопроводи, насосні станції й сховища, що розподіляють паливо по країні, так само страждають від ударів. Атаки на переробку й інфраструктуру лише інтенсифікуватимуться, поглиблюючи дефіцит. Згодом, навіть за повністю робочої логістики, пального банально не вистачатиме на потреби армії та економіки. Поки що до цього не дійшло, але тенденція саме така.
Карти дефіциту бензину за 22 та 26 червня показують погіршення ситуації майже по всій країні. Винятком лишаються Чукотський автономний округ на далекому північному сході та Єврейська автономна область на кордоні з Китаєм, де паливо є.
У "коричневих" і "фіолетових" зонах бензин ще можна знайти на магістралях, але майже неможливо – на другорядних дорогах. За прогнозом, ще щонайменше 10 регіонів наближаються до масштабних перебоїв. Ситуація вже гірша, ніж у 2025 році, а до традиційного піку сезонного попиту залишається 75-90 днів. Пального в країні загалом вистачає, проблема – довезти його до споживача.
Станом на 27 червня Чукотка та Єврейська автономна область ще тримаються.
До кінця тижня, 28 червня, з'явилася нова категорія – "колапс постачання палива": до неї потрапив один регіон, тоді як інша область із масштабних перебоїв покращилася до точкових. Лише одна область практично не відчуває дефіциту. Регіон із "колапсом" за населенням дорівнює Південній Дакоті (рідконаселений), а за площею – Каліфорнії (доволі великий), і там залишилося лише шість заправок із бензином.
У росії наближаються жнива, коли зазвичай зростає споживання дизеля. Проте вартість пального настільки висока, а маржа на деяких культурах настільки мала, що частина фермерів каже: зібрати врожай обійдеться дорожче, ніж просто залишити його в полі.
Удар 5–6 червня по арсеналу Балтійського флоту в Санкт-Петербурзі знищив 60 000 тонн боєприпасів.
росія будує бетонні укриття для літаків на аеродромах Енгельс та інших базах.
Дрони затримують медичну евакуацію з обох боків фронту, але росія не робить евакуацію поранених пріоритетом: жодних повідомлень про використання росіянами наземних роботів для евакуації немає. Поранені російські солдати чекають евакуації до пункту допомоги від 2 до 90 днів, а до хірургічного центру їх довозять лише через 1-3 дні після цього; за оцінкою спостерігача, середній час евакуації становить 7-14 днів. Крім проблеми дронів, росія системно не готує бойових медиків: частину особового складу лише номінально записують "медиками", і вони фактично самоучки.
росія розглядає можливість мобілізації у жовтні, але остаточного рішення ще не ухвалено. НАТО погоджується з українськими оцінками, за якими росія втрачає 30-35 тисяч людей щомісяця вбитими й пораненими. Це більше, ніж вона спроможна рекрутувати.
Серйозно пошкоджено центр космічного зв'язку в Дубні Московської області. У 1963 році СРСР і США встановили телеграфний дротовий зв'язок між Москвою і Вашингтоном із радіоканалом як резервом. Голосового зв'язку свідомо не передбачили – лише телетайп, оскільки сторони побоювалися, що телефонна розмова спричинить хибний швидкий переклад, тоді як текст залишав час на уважне читання.
У 1971 році країни домовилися оновити систему зв'язку; 1978-го запрацювали два супутникові канали, радіоканал скасували, а дротовий телеграф залишили як резерв. Факсимільний зв'язок з'явився 1986 року. Спершу ці канали були призначені виключно для глав держав, але з 1988-го додали окремі канали для апарату, щоб обмінюватися інформацією щодо контролю над озброєннями та інших угод.
Удар по центру в Дубні перериває основний супутниковий канал, проте лишаються резервні лінії зв'язку, а президент США і так може комунікувати через Truth Social.
