"З 2015 року Євразійська інтеграція повинна перейти на новий щабель із створенням Євразійського економічного союзу. Євразійські інтеграційні структури відкриті і для інших партнерів по СНД. Зрозуміло, зацікавлені бачити учасником цих процесів Україну, розуміючи, що це – вибір українського народу. Результати засідання російсько-української міждержавної комісії 17 грудня в Москві стали наочним підтвердженням взаємного настрою на конструктивну роботу"
Сергій Лавров, міністр іноземних справ Росії
Євразія понад усе
Євразійський (економічний) союз – давня, ще з середини дев’яностих ідея президента Казахстану. Якщо точніше, то ще у далекому 1994 році Нурсултан Назарбаєв на зустрічі з студентами та викладачами Московського держуніверситету запропонував відродити якусь подобу СРСР у формі Євразійського союзу і навіть написав детальну його концепцію та план створення. Кістяк Євразійського союзу мали скласти Росія, Казахстан, Білорусь, Киргизстан і Таджикистан – найбільш схильні до інтеграції уламки СРСР. Наступний крок – приєднання Вірменії, Узбекистану та Молдови. Потім – решти пострадянських країн на чолі з Україною.
Назарбаєв не приховує: для нього, як і для Путіна розвал СРСР – це трагедія, катастрофа, наслідки якої потрібно долати, зшиваючи пострадянські країни у єдине ціле. Разом з цим, Євразійський союз для Казахстану – це ще й спроба захиститися, відгородитися від китайської експансії.
Фото: vestikavkaza.ru
У 2000 році з ініціативи Путіна і Назарбаєва в Астані глави Росії, Казахстану, Білорусі, Таджикистану та Киргизії підписали Договір про створення Євразійського економічного співтовариства, яке ставить собі за мету сприяти економічній інтеграції країн-членів. Та реальним інструментом інтеграції ця структура так і не стала.
Тому до 2009 року Євразійський союз існував лише як ідея казахського президента, яку вряди-годи обговорювали на самітах СНД, однак без практичного втілення. Однак у 2009 році Росія, Білорусь та Казахстан підписали та ратифікували 40 договорів щодо створення митного союзу ЄвразЕС, який почав діяти влітку наступного року. Наприкінці 2010 року «трійка» домовилася про створення Євразійського союзу на базі Єдиного економічного простору Росії, Білорусі та Казахстану.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справжня Євразія
В 2011 році президенти Медведєв, Лукашенко та Назарбаєв підписали Декларацію про євразійську економічну інтеграцію, Договір про Євразійську економічну комісію та її регламент. Ці документи визначають порядок подальшої інтеграції євразійців. Кінцева мета – 1 січня 2015 року остаточно створити ЄвразЕс. Усі документи для цього мають бути готові у 2014 році.
З 1 січня 2012 року на території трьох країн – членів митного союзу ЄвразЕС почав діяти Єдиний економічний простір. Від митного союзу він відрізняється тим, що країни координують свою політику у сфері фінансів та макроекономіки, енергетики, транспорту та промисловості та АПК, державних субсидій, транспорту, міграції тощо. Уже зараз цим займається Євразійська економічна комісія на чолі з колишнім російським віце-прем’єром Віктором Христенком.
України спостерігає за ЄвразЕС. Лише спостерігає?
З 31 травня 2013 року Україна має статус спостерігача у ЄвразЕС, а Віктор Янукович засідає у Вищій Євразійській економічній раді – у тому ж статусі. Власне, сьогодні він мав бути у Москві – спілкуватися з євразійцями, однак напередодні було оголошено, що замість нього до Росії полетить Азаров.
Офіційно – щоб обговорити «основні напрямки інтеграційного взаємодії держав – членів Митного союзу і Єдиного економічного простору, а також хід роботи з формування з 1 січня 2015 року Євразійського економічного союзу».
За неофіційною інформацією – щоб підписати близько 60 угод щодо уніфікації стандартів митного союзу та України. Що, до речі, впритул наближає нас не лише до митного союзу, а й до ЄвразЕС.
Міністр іноземних справ РФ, зрештою, уже заявив, що Янукович 17 грудня уже зробив крок до Євразійського союзу і Москва розраховує, що Україна в 2015 році візьме участь у створенні «єдиного економічного та гуманітарного простору від Атлантики до Тихого океану».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як руйнується задуманий Кремлем євразійський замок з піску
Таким чином, Україна може залишатися до 2015 році у статусы спостерігача, підписуючи час від часу «технічні» угоди. Які, фактично, інтегрують Україну в євразійський простір. І не лише економічний.
ЄвразЕС - спільні валюта, парламент, зовнішня політика…
Єдина валюта
За прогнозами екс-голови Національного банку Казахстану Григорія Марченка, перехід «трійки» на єдину валюту може відбутися у 2022-2024 роках. Основою для неї стане, звісно, російський рубль. Відповідно, російський Центробанк стане базовою інституцією для створення наднаціонального валютного регулятора.
Єдиний законодавчий простір
Зараз також триває робота над створенням спільного Євразійського суду, який буде здійснювати економічний арбітраж, а також оцінювати правові акти країн-членів Союзу на відповідність нормам ЄвразЕС.
Спільний парламент та управлінські структури
Із такою пропозицією створити наднаціональний Євразійський парламент. ще у 2012 році виступив спікер Держдуми Сергій Наришкін. На його думку, Євразійський парламент мав би отримати законодавчі та контрольні повноваження по аналогії з Європейським парламентом. Щоправда, Казахстан та Білорусь поки що без ентузіазму поставилися до цієї ідеї.
Загалом, структура управління ЄвразЕС за задумом Росії має виглядати так:
– Вищий політичний орган – Рада глав держав (у якій спостерігає Віктор Янукович) та Рада глав урядів (тут спостерігач Микола Азаров)
– Парламент ЄвразЕС
– Рада міністрів іноземних справ країн ЄвразЕС для координації зовнішньої політики (тут ми уже не спостерігачі. Нагадаємо, Віктор Янукович та Володимир Путін домовилися, що Україна координуватиме свою зовнішню політику з Москвою уже зараз)
– Міждержавний виконавчий комітет – постійний виконавчий орган Союзу.
– Рада з питань освіти, культури та науки – для формування узгодженої політики у цих сферах.
І навіть спільна армія!
Євразійський економічний союз гармонійно доповнюється союзом військово-політичним. Ще з 1992 року Росія, Білорусь та Казахстан разом з Вірменією, Киргизією і Таджикистаном об’єднані у Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ) і навіть мають спільні Колективні сили оперативного реагування загальною чисельністю 4 тисячі осіб.
Завдання ОДКБ – захист територіального простору країн-часників договору спільними зусиллями армій від будь-яких зовнішніх агресорів.
ЄвразЕС плюс ОДКБ у сумі дають ідеальний – з точки зору Москви – рівень інтеграції пострадянських країн, який дасть на виході щось на кшталт конфедерації. Тобто, той самий м’який варіант відновлення СРСР про який мріє російський президент. І брати участь в якому він, схоже, успішно переконує Віктора Януковича.
