14 травня парламент Грузії ухвалив суперечливий закон про "іноземних агентів" під час свого третього і останнього засідання. Закон вимагатиме від організацій, які отримують понад 20 відсотків фінансування з інших країн, реєструватися як "організації, що обслуговують інтереси іноземної держави". Законопроєкт викликав жорстку реакцію з боку критиків, які стверджують, що він спрямований на придушення опозиції до правлячої партії та зближення Грузії з росією й віддалення від Заходу. Президентка Саломе Зурабішвілі планує накласти вето на законопроєкт, але парламент може його подолати. Масові протести, що тривають у Тбілісі, показали, наскільки непопулярним є це законодавство про іноземних агентів. Чому ж правляча партія "Грузинська мрія" все ще проштовхує його? І як має реагувати Захід, якщо проєкт стане законом?
Виборча перевага. "Грузинська мрія" може перемогти і без обмежень опозиції
"Грузинська мрія" виграє від прийняття закону про іноземних агентів напередодні парламентських виборів у жовтні. Громадянське суспільство в Грузії історично має значний вплив на політику країни. Наприклад, воно відіграло ключову роль у виборах 2012 року, зробивши свій внесок в освіту виборців і спостереження за виборами.
Однак головною вразливістю, з якою стикаються грузинські неурядові організації та організації громадянського суспільства, є фінансова залежність від міжнародних донорів. Згідно зі звітом за 2020 рік, організації громадянського суспільства в Грузії отримують понад 90 відсотків фінансування з іноземних джерел. Націлення на їхні фінансові потоки безпосередньо перед виборами видається логічним кроком для правлячої партії, яка має намір усунути впливові та потенційно опозиційні голоси перед виборами.
Але багато хто стверджує, що "Грузинська мрія" може перемогти на жовтневих парламентських виборах і без цього закону. Зрештою, правляча партія лідирує в опитуваннях, і є повідомлення, що "Грузинська мрія" використовує адмінресурс, щоб вплинути на вибори. Крайні розбіжності зробили майже неможливим для грузинських опозиційних партій сформувати коаліцію, яка могла б протистояти "Грузинській мрії". Якщо вже на те пішло, то, запровадивши закон про іноземних агентів, "Грузинська мрія" об'єднала опозицію, а також широкі верстви населення на захист європейського майбутнього Грузії.
Чому ж тоді "Грузинська мрія" вирішила просувати цей непопулярний законопроєкт, знаючи, що він спровокує протести та антиурядові наративи всього за кілька місяців до виборів?
Вплив Іванішвілі. Він оголосив війну неурядовим організаціям
Найбагатша людина Грузії Бідзіна Іванішвілі, засновник і почесний голова "Грузинської мрії", може бути ключем до розуміння того, чому партія пішла на цей саморуйнівний крок. Він має винятковий вплив на рішення та дії уряду.
Іванішвілі виступив 29 квітня з промовою, в якій визначив НУО як агентів, виплеканих глобальною силою, яка, за його словами, несе відповідальність за втягування Грузії та України у війну з росією. Він вважає, що запровадження закону про іноземних агентів напередодні виборів було необхідним, оскільки НУО намагалися змінити виборче законодавство, діючи в інтересах "глобальної партії війни", яка, на його думку, має намір інспірувати революцію в Грузії.
Поєднання поглядів Іванішвілі та правлячої партії, яка беззаперечно виконує кожне його рішення, ставить під загрозу безпеку та майбутнє грузинського народу. Щоб його підтримати, необхідна розумна і виважена реакція Заходу.
Регіональна тенденція. Але точно не збіг
Ухвалення закону про іноземних агентів за російським зразком, схоже, є регіональною тенденцією, а не лише грузинським феноменом. Угорщина, Киргизстан і Грузія почали активно просувати закони про іноземних агентів торік. Угорщина запровадила закон про іноземних агентів у грудні 2023 року, а Киргизстан – у квітні 2024-го.
Три держави Східної Європи та Євразії майже одночасно наполягають на прийнятті законів про іноземних агентів за російським зразком, що не може бути збігом. Цілком можливо, що росія надихає або навіть тисне на правлячі партії. Зрештою, вплив москви у цих країнах, ймовірно, зросте, якщо неурядові організації та організації громадянського суспільства втратять фінансування від міжнародних донорів.
Речник кремля Дмітрій Пєсков підтримав відновлення "Грузинською мрією" закону про іноземних агентів і заявив, що в інтересах москви, щоб ситуація в Грузії була "стабільною і передбачуваною". путін також підтвердив зв'язки з націоналістичним прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і заявив, що російсько-киргизькі відносини розвиваються в усіх напрямках.
Європейський Союз вже розпочав судовий процес проти Угорщини у відповідь на запровадження цього закону. Але Грузія і Киргизстан не є країнами-членами ЄС, і тому такий же правовий шлях для них недоступний.
Що Захід повинен і що не повинен робити. Опозиція в очікуванні репресій
Для міжнародної спільноти, особливо для ЄС, США та Великої Британії, вкрай важливо підтримати волевиявлення грузинського народу. Це означає допомогу проєвропейській президентці Грузії в її боротьбі з діями правлячої партії. Це також означає домагатися притягнення до відповідальності правлячого класу, який нехтує волею свого народу і перешкоджає євроатлантичній інтеграції Грузії – меті, яка записана у Конституції країни.
ЄС повинен переглянути заходи, які можуть зашкодити грузинському населенню, як-от потенційне призупинення безвізового режиму. Покарання широких верств населення Грузії за дії правлячої партії не допоможе ситуації.
Міжнародне співтовариство і донори мають продовжувати підтримувати організації громадянського суспільства в Грузії, особливо напередодні жовтневих виборів. Незважаючи на юридичні наслідки нового законопроєкту та очікувані репресії проти громадянського суспільства, збереження потоків фінансування має вирішальне значення для зміцнення спроможності громадянського суспільства здійснювати моніторинг. Це життєво важливо для забезпечення прозорих і чесних виборчих процесів у жовтні та надання Грузії можливості для чергової мирної передачі влади.
Численні прапори ЄС та Грузії, які пронесли вулицями Тбілісі протягом останніх тижнів, чітко демонструють, з ким більшість грузинів бачить своє майбутнє. Захід повинен зробити все можливе, щоб допомогти їм рухатися в цьому напрямку.
Джерело: Atlantic Council
