Треба віддати належне: Україна змінює перебіг війни, розпочатої повномасштабним вторгненням росії у 2022 році. Цьому сприяє багато чинників, але найбільше захоплення викликає винахідливе й масштабне застосування дронів. Ба більше, це захоплення настільки сильне, що подекуди безпілотники вже називають своєрідною "вундерваффе" для європейських країн НАТО – зброєю, здатною самотужки докорінно змінити оборону держави.
Втім, це не зовсім так. Водночас дрони аж ніяк не є другорядним інструментом.
Захоплення дронами цілком зрозуміле. За даними Kyiv Post, у ніч на 9 липня українські сили заявили про ураження 14 російських суден в Азовському морі, зокрема 12 танкерів, які, за твердженням Києва, належать підсанкційному "тіньовому флоту" москви. Командувач Сил безпілотних систем України повідомив, що за попередні 96 годин загалом було уражено 35 суден, тоді як українські війська також атакували 45 військових об’єктів в окупованому Криму та на півдні України.
Складається враження, що українські дрони – всюди. Україна не лише уражає російські цілі, не завдаючи таких масштабних людських втрат, до яких могли б призвести, приміром, ракетні удари, – вона робить це на величезних відстанях.
Дрони вражають судна "тіньового флоту" росії в Чорному морі. Вони дістаються до них у Середземному морі. Вони б’ють по російських нафтопереробних заводах. Вони уражають російські нафтові термінали на Балтиці. Вони створюють постійний головний біль для російських військових і завдають ударів по самій росії. На початку цього місяця один із дронів долетів навіть до НПЗ у Сибіру.
Успіхи українських безпілотників настільки вражають, що дедалі гучніше лунають заклики до європейських членів НАТО зосередитися саме на цій переважно невеликій і дешевій зброї. Погляньте, як дрони допомогли Україні переламати хід війни! Погляньте, чого можна досягти порівняно невеликими коштами! Дрони – це майбутнє! Наші уряди відстають! – приблизно так звучить аргументація.
Проте, хоча дрони, безсумнівно, є частиною майбутнього війни, їх застосування досі має експериментальний характер, а чітких правил для них ще не вироблено. До того ж дрони активно використовує і росія, і вони вже неодноразово порушували повітряний простір НАТО. російські військові регулярно глушать українські безпілотники, через що ті збиваються з курсу й залітають на територію альянсу.
Звісно, члени НАТО теж мають дрони й планують закуповувати ще більше. "Україна справді прискорила наш технологічний розвиток, – розповіла начальниця об’єднаних операцій Збройних сил Швеції, віцеадмірал Ева Скоуг Хаслум. – Це також підвищило обізнаність широкого загалу щодо дронів. Збройні сили Швеції, як і збройні сили інших країн НАТО, постійно відпрацьовують дії з дронами і проти них. Але іноді потрібна масштабна або нагальна ситуація, щоб зрушити справу з місця й по-справжньому прискорити розвиток. Саме це ми зараз і спостерігаємо".
Але ця скромна на вигляд, проте грізна зброя – не "вундерваффе".
Обмежені можливості
"Варто пам’ятати, що Україні вдалося… відтіснити чорноморський флот росії із західної частини Чорного моря, а це дає українцям змогу підтримувати цивільне судноплавство, – зауважив шведський військово-морський офіцер у відставці Ганс Гранлунд, який на початку війни обіймав посаду військового аташе в Україні. – Проте самим українцям поки не вдалося встановити контроль над Чорним морем, адже повноцінного флоту вони не мають".
Більшість повітряних дронів нагадують комарів: вони маленькі, кусаються, є витратними й легко замінними та діють роями. Але жалити й паралізувати противника – не єдине завдання збройних сил.
Дрони аж ніяк не скасовують потреби, приміром, у військових кораблях. У Балтійському морі країни НАТО мають бути здатними не лише завдавати шкоди російським суднам – їм також необхідно перевозити війська та припаси до країн Балтії та Фінляндії. І це лише на морі. Уявіть собі відбиття наземного вторгнення переважно силами дронів. Так, агресору можна завдати значних втрат, але самі дрони перемоги не забезпечать.
Дрони як частина, а не заміна арсеналу
Щоправда, дрони – не лише ударна зброя: вони здатні виконувати й логістичні завдання. Але їм слід залишатися частиною загального арсеналу держави – саме тому Україна застосовує широкий спектр іншої зброї й невпинно просить союзників про додаткову допомогу. На саміті НАТО в Анкарі цього місяця президент України Володимир Зеленський домігся згоди президента США Дональда Трампа на те, щоб Україна виробляла американські ракети Patriot за ліцензією.
Цього місяця у дискусії про належну роль дронів стався драматичний поворот у самій Україні: Зеленський звільнив популярного міністра оборони Михайла Федорова, за повідомленнями, через його гострий конфлікт із головнокомандувачем Збройних сил України генералом Олександром Сирським. Федоров активно виступав за якнайширше застосування дронів, тоді як Сирський віддавав перевагу традиційним методам ведення війни. Показово, що за кілька днів Зеленський звільнив і Сирського.
Пошук балансу та майбутні контрзаходи
Для більшості країн оптимальне рішення лежатиме десь між підходами Федорова й Сирського. Їм також слід пам’ятати, що на кожен новий вид зброї противник із часом створює засіб протидії.
"Нові технології з’являтимуться постійно, і цей процес лише пришвидшується, – пояснила Скоуг Хаслум. – Неможливо уявити майбутнє, у якому засоби протидії дронам не набудуть широкого поширення. Високопотужна мікрохвильова та лазерна зброя, для якої "зарядом" слугує лише енергія, імовірно, стане одним із найефективніших засобів протидії. Саме тому, наприклад, фрегати залишаються незамінними на морі. Високоенергетичну зброю не можна заряджати будь-де. А кораблі для цього підходять якнайкраще".
Небезпечний наратив
Водночас дедалі більша віра в дрони серед окремих коментаторів і широкого загалу створює цілком реальну дилему для урядовців і військового керівництва: вони стикаються з наративом приблизно такого змісту. Україна змогла переломити хід цієї війни за допомогою дронів, вироблених власними силами за мізерні кошти. А отже, витрати на традиційніші види озброєнь – це застарілий підхід і марнування грошей платників податків.
Це небезпечний наратив.
Дрони як частина цілісної системи
Системи озброєнь із кожним днем стають складнішими й дедалі тісніше взаємопов’язаними. Дрони – надзвичайно корисна складова цієї системи, але з розвитком технологій з’являться способи нейтралізувати й їх.
"Дрони мають стати органічною частиною всієї нашої військової системи – як сенсори, носії озброєнь і логістичні платформи, – наголосила Скоуг Хаслум. – Що вищий рівень зв’язності, цифровізації та використання штучного інтелекту, то більше систем можна використовувати спільно. Але ми не можемо просто масово виробляти дрони й зберігати їх на складах – на той час, коли вони знадобляться, вони вже застаріють. Такий уже темп технологічного розвитку".
Відповідальне розпорядження коштами платників податків завжди має бути найпершим обов’язком посадовця. Але якщо ми створимо дискусію, у якій через ірраціональну віру в дрони політики вагатимуться, чи обстоювати виправдані оборонні потреби, виграє лише росія.
Джерело: Politico
