"Газпром" сильно постраждав через війну в Україні – FT
Найбільша енергетична російська компанія "Газпром" навряд чи у найближче десятиліття зможе відновити обсяги продажу газу і втрачені прибутки через повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Про це йдеться у звіті, підготовленому на замовлення керівництва компанії, пише The Financial Times.
Згідно з дослідженням, до 2035 року експорт компанії до Європи становитиме в середньому 50-75 млрд кубометрів на рік, що ледь перевищуватиме третину довоєнного рівня.
Хоча "Газпром" сподівається, що новий трубопровід до Китаю допоможе компенсувати втрачені обсяги європейського експорту, його потужність становитиме лише 50 млрд кубометрів на рік, а ціни в азійській країні набагато нижчі, ніж у Європі, йдеться у звіті, а угода про його будівництво ще не досягнута.
"Головними наслідками санкцій для "Газпрому" та енергетичної галузі є скорочення обсягів експорту, які будуть відновлені до рівня 2020 року не раніше 2035 року", ‒ пишуть автори документа.
Цей 151-сторінковий звіт, підготовлений наприкінці минулого року, є одним із найбільш відвертих визнань того, як західні санкції, запроваджені у відповідь на російську війну, завдали шкоди "Газпрому" і загалом російському енергетичному сектору, вказує видання.
"Це дуже похмура картина. "Газпром” опинився в глухому куті через війну і в компанії це чудово розуміють", ‒ сказала старша наукова співробітниця вашингтонського Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова.
Частка "Газпрому" в російському енергетичному експорті скоротиться, оскільки трубопровідний газ, який особливо сильно постраждав від санкцій, відійде на другий план перед менш вразливим скрапленим природним газом, йдеться в доповіді. У звіті вказується, що компанії буде важко повернутися до зростання без значної державної підтримки у пошуку нових ринків збуту газу.
"Оскільки "Газпром", який не має власної перевіреної технології виробництва СПГ у великих обсягах, є єдиною компанією, що експортує газ трубопроводами, і ці обсяги скорочуються, очікується, що роль компанії в газовій галузі буде зменшуватися", ‒ пишуть автори документа.
У звіті підкреслюється, що санкції відрізали російську енергетичну галузь від найважливіших технологій, таких як турбіни, які допомагають переміщати газ по трубопроводах, а також запасних частин і фахівців, необхідних для їхнього ремонту.
У доповіді також досліджується вплив західних санкцій на такі країни, як Іран, Північна Корея та Венесуела, що свідчить про те, що росія "ретельно готується до постійних санкцій".
"До честі авторів доповіді, вони не бояться сказати, що санкції завжди призводять до зниження рівня життя і втрати міжнародної конкурентоспроможності", ‒ сказала наукова співробітниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Тетяна Мітрова.
Перспективи "Газпрому" ще більше погіршилися після того, як звіт був представлений вищому керівництву в листопаді, коли компанія повідомила про збитки в розмірі 629 млрд рублів (6,9 млрд доларів) за минулий рік.
росія намагається укласти запропоновану угоду з Китаєм щодо газопроводу "Сила Сибіру-2", який, як сподівається "Газпром", пожвавить експорт.
Очікується, що "Сила Сибіру-2", якщо буде завершений за графіком у 2030 році, забезпечить додаткову потужність у 50 млрд кубометрів на рік. Але можливість Китаю купувати російський газ за значно нижчими цінами, ніж Європа, означає, що експорт "Газпрому" буде менш прибутковим, навіть якщо він відновиться до довоєнних обсягів, йдеться в доповіді.
"Фундаментальна проблема, з якою вони зіткнулися, полягає в тому, що більша частина доходів надходила з Європи. Вони втрачені. Газ, який повинен був йти до Європи, не може йти на будь-який інший хороший ринок", ‒ сказав науковець із Гарварду і колишній заступник голови правління Bank of America Крейг Кеннеді.
За оцінками звіту, російський експорт СПГ зросте до 98,8-125,8 млрд кубометрів у 2035 році з 40,8 млрд кубометрів у 2020 році і становитиме близько половини загального експорту газу, що посилить вплив найбільшого і найбільш технічно розвиненого виробника СПГ в росії ‒ компанію "Новатек".
Щоб зберегти своє домінуюче становище на внутрішньому газовому ринку, "Газпрому" доведеться використовувати свою монополію на газотранспортну інфраструктуру і вимагати преференцій від Кремля. Водночас "Газпром" втратить частку ринку на користь "Новатека" або буде змушений використовувати його інфраструктуру СПГ, йдеться в доповіді.
"Логічно, що держава повинна об'єднати зусилля цих двох компаній. "Газпром" має набагато більший портфель видобувних активів, а "Новатек" володіє технологіями і ноу-хау у сфері СПГ", ‒ сказав Кеннеді.
Автори доповіді зазначають, що СПГ може бути більш надійним джерелом експортних надходжень для росії, оскільки він транспортується на суднах, а не трубопроводами, і його складніше відстежувати. Будівництво СПГ-терміналів на східному узбережжі росії, пишуть автори, могло б диверсифікувати експорт за межі Китаю і зменшити залежність, яка дозволила Пекіну контролювати ціну, яку він платить за газ.
Але "Газпрому" буде важко нарощувати власні експортні потужності, додають автори доповіді, якщо росія не зможе покласти край своїй залежності від турбін західного виробництва, які використовуються для таких завдань, як виробництво електроенергії, стиснення і транспортування газу.
Міністерство енергетики росії очікує від компанії, що вони зможуть ремонтувати турбіни американського виробництва до наступного року. Але російські виробники ще не відтворили ключові частини виробництва турбін, йдеться в доповіді, оскільки 75% необхідних компонентів надходять із західних країн.
Програма будівництва газових турбін всередині країни коштуватиме щонайменше 100 млрд рублів (1,1 млрд доларів) і займе щонайменше п'ять років, йдеться у звіті, додаючи, що "Газпрому" буде складно фінансувати свою інвестиційну програму без значного зростання доходів.
Компанія, за словами Кеннеді, благає москву "лібералізувати внутрішні ціни на газ або виписати великий чек і припинити обкладати податками".