Словенія ухвалила суперечливий закон про асистоване самогубство

Парламент Словенії ухвалив знаковий і суперечливий закон про асистоване самогубство.  Закон уперше надасть смертельно хворим пацієнтам можливість завершити життя гідно.

Про новий закон повідомляє видання The Slovenia Times.

Закон дозволяє дорослим, здатним самостійно ухвалити обґрунтоване рішення, обрати асистовану смерть за умови, що їхній стан є невиліковним і супроводжується нестерпним фізичним болем або психологічними стражданнями — або обома водночас.

Пацієнти повинні двічі висловити свій намір лікарю, перш ніж подати офіційний запит, який лікар передає спеціальній комісії разом із власним висновком. Комісія призначає незалежного лікаря для оцінки стану заявника, а також психіатра для визначення його здатності ухвалювати рішення.

Пацієнти мають самостійно прийняти або ввести собі дозу дозволеної речовини, а медичні працівники — від лікарів до фармацевтів — можуть відмовитися від участі в процедурі на підставі особистих переконань.

Законопроєкт був поданий групою депутатів від трьох коаліційних партій і ухвалений 50 голосами проти 34.

Документ набуде чинності через два тижні після публікації в Офіційному віснику, проте практично його почнуть застосовувати лише через шість місяців — протягом перехідного періоду, необхідного для впровадження усіх процедур.

Це законодавство стало результатом багаторічних зусиль громадських організацій, які представляють інтереси людей похилого віку й активно боролися за його ухвалення.

Консервативні кола та Католицька церква протидіяли через кампанії, які наголошували на святості життя — від народження до природної смерті — та закликали насамперед покращити паліативну допомогу.

Кілька професійних об’єднань лікарів також виступили проти асистованого самогубства, висловлюючи занепокоєння, що медиків можуть змусити допомагати в завершенні життя. Автори закону це категорично заперечують.

Початковий законопроєкт, розроблений громадськими організаціями за підтримки коаліції, був відхилений у парламенті 2024 року. Однак того ж року відбувся референдум, і більшість — 55% — підтримала легалізацію асистованої смерті.

Після цього коаліційні партії подали нову, пом’якшену версію законопроєкту — вилучивши, зокрема, пункт про можливість евтаназії без згоди пацієнта.

Дискусії в парламенті відображали глибокі ідеологічні розбіжності. Прихильники називали обговорюваний закон «не атакою на життя, а утвердженням співчуття, свободи та людської гідності». Противники заявили, що закон «пропагує культуру смерті, а не культуру життя» й нагадали, що згідно з конституцією недоторканність людського життя не може бути предметом законопроєкту.

Консервативна ініціативна група на чолі з активістом, відомим своєю боротьбою проти абортів, уже оголосила про намір оскаржити закон у парламенті.

Щоб ініціювати референдум, група має спочатку зібрати 2 500 підписів. У разі успіху протягом двох місяців необхідно зібрати ще 40 000 засвідчених підписів, після чого референдум буде призначений автоматично.