Європейські банки виводять капітал з України
"Форум" не приніс Commerzbank нічого крім головного болю. Німці купили цей кредитно-фінансовий інститут 2008 року - перед початком глобальної кризи. Відтоді через українську "дочку" у другого за розміром банку Німеччини у балансі були лише збитки, пише DW.de.
Лише за перше півріччя цього року, як повідомив днями Commerzbank, через "Форум" довелося списати ще €86 мільйонів. Продаж українського банку інвестиційній компанії Smart Group - логічне продовження курсу на концентрацію на базових ринків Німеччини і Польщі.
Поза межами цих країн німці, починаючи з минулого року, звели видачу кредитів до мінімуму - ресурси доводиться берегти, особливо з огляду на нові, більш жорсткі вимоги Європейського ценробанку щодо гарантування вкладів.
Іноземні банки пакують валізи
Продаж "Форуму" - найгучніший з початку кризи вихід західних гравців з українського ринку. Але не перший. Інше свіже підтвердження тенденції у банківському секторі - продаж шведською групою Skandinaviska Enskilda Banken "СЕБ-Банку" у червні.
Клієнти розчаровані. Фото: vkurse.ua
Аналітики ринку пояснюють втечу європейських банків уповільненням економічного зростання, негативним впливом тіньової економіки та політичними ризиками в Україні. А також новими перспективами для інвестицій в інших регіонах світу.
Несприятлива сума чинників
Впродовж 2005-2008 років навколо українських банків спостерігався справжній ажіотаж. Частка іноземного капіталу в українській банківській системі сягала 42%. А їх материнські структури, як повідомив керуючий партнер інвестиційної фірми "Capital Times" Ерік Найман, на початок 2009 року вклали в свої українські дочірні підрозділи близько €30-40 мільярдів. Натомість тепер цих коштів лишилося не більше €5-10 мільярдів. Решта була виведена назад до країн ЄС, пояснив аналітик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд захищає банки перед недобросовісними позичальниками
"Якби в ЄС не було фінансових проблем, внутрішньоукраїнські - були б більш стерпними для європейців. Але сукупність всіх цих чинників примушує європейські фінустанови згортати свою діяльність в Україні та виводити свій капітал", – наголосив експерт.
На думку Наймана, негативно впливає на настрої європейських банкірів ще й політична ситуація в державі. "Якщо Україна піде білоруським шляхом, а стосунки влади з опозицією будуть погіршуватися, якщо парламентські вибори в жовтні будуть визнані недемократичними, це ще більше буде виштовхувати європейські банки з України", - спрогнозував Найман.
Політичні ризики та фінансова мода
Натомість економіст Олександр Охріменко не вважає політичні ризики найбільшою проблемою європейських банкірів. Він впевнений, що їх головна проблема - в підходах до бізнесу в українських умовах. "Європрейські стандарти кредитування в нас не спрацьовують. Треба використовувати українські стандарти. А європейці до цього не звикли", – сказав експерт.
Банки втрачають довіру населення. Фото: vkurse.ua
Згідно з даними Світового банку, неповернення кредитів в Україні 2011 року склало 40%. Ця цифра значно вище, ніж в інших країнах регіону Східної і Південно-Східної Європи. Але на відміну від українських і російських колег, банкіри з країн ЄС жорстко вимагають виконання кредитних угод і не погоджуються на реструктуризацію заборгованостей, зауважує Охріменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці почали сумлінніше сплачувати борги перед банками
Західні інвестори також неадекватно оцінили масштаби тіньової економіки в Україні, зазначив експерт. За його словами, іноземним банкірам не варто було надавати значення довідками про доходи, оскільки "значну частину зарплати українці отримують в конвертах". А щоб мінімізувати ризики неповернення грошей, як вважає аналітик, іноземним банкам слід було б відразу виходити на ринок "з потужними службами безпеки і колекторськими структурами".
Ані Найман, ані Охріменко не очікують, що європейські банкіри можуть скоро повернутися на український фінансовий ринок ще й через глобальні тенденції на фінансових ринках. "Сьогодні модно інвестувати в банківський сектор країн Азії, так само, як раніше було модно інвестувати в банки України", – сказав Олександр Охріменко.
