Уряд захищає банки перед недобросовісними позичальниками
Про це повідомляє видання "Комерсантъ Украина".
Кабінет міністрів подав до парламенту законопроект №11029, в якому прописав механізм виконання судового рішення про визнання кредитного договору недійсним.
Цивільний кодекс поповнять статтею 1057-1, згідно з якою суд за заявою кредитора зможе накладати арешт на майно, надане в якості застави позичальником або його поручителем у рамках визнаного недійсним кредитного договору.
Арешт можуть зняти, якщо протягом 30 днів з моменту вступу в силу судового рішення позичальник поверне банку суму, встановлену судом.
Якщо позичальник не встигне погасити заборгованості, кредитор зможе звернутися до суду з позовом про стягнення арештованого майна.
Ці норми будуть застосовувати до компаній і фізичних осіб-підприємців. Цікаво, що цей законопроект розробили не у Мінфіні, а у Міністерстві соціальної політики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна відмовилась від китайського кредиту для сільського господарства
Кредитні договори визнають недійсними з різних причин. Наприклад, при видачі кредиту в іноземній валюті без наявності індивідуальної валютної ліцензії. Нове трактування таких дій захистить інтереси банків.
"Структуру кредитних зобов'язань з проблемними позиками найчастіше характеризують тим, що стягнути борг банк може тільки за рахунок іпотечного або заставного майна. Визнання недійсним кредитного договору як основного зобов'язання тягне за собою також недійсність договорів, укладених для його забезпечення", - зазначила радник практики вирішення спорів юридичної фірми Integrites Анна Тищенко
"Нерідко це призводить до того, що, втративши заставу, банк втрачає реальну можливість стягнути борг. Новий законопроект кардинально змінює ситуацію", - прокоментувала Тищенко.
Тому банкіри сподіваються на спад судової активності проблемних позичальників.
"Зміни дозволять банкам захистити установи від недобросовісних позичальників, які шляхом зловживання правами намагаються уникнути виконання своїх зобов'язань, зняти накладені обтяження і продати майно, передане банкам як забезпечення виконання власних зобов'язань або третіх осіб", - розповів начальник юридичного управління Ерсте Банку Євген Василісін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці почали сумлінніше сплачувати борги перед банками
"Думаю, що такий підхід охолодить запал деяких недобросовісних позичальників і зменшить їх бажання починати судові розгляди з вигаданих причин", - наголосив Василісін.
Позичальники більше не зможуть продавати застави, поки банки оскаржують рішення судів нижчих інстанцій.
"Якщо раніше, після рішення суду про визнання договору кредиту/застави недійсним, позичальник мав можливість продати заставу і уникнути виконання зобов'язань, то з введенням цієї норми такої можливості в нього не буде", - пояснив начальник управління у роботі з проблемними заборгованостями банку "Національний кредит" Андрій Вдовиченко.
Однак кредитні установи і зараз можуть убезпечити застави.
"Ніхто не забороняє банку просто подати зустрічний позов на арешт майна. Я ні разу не чув, щоб суд відмовив банку у цьому", - прокоментував старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець.
За його словами, закон не регулює спірні моменти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Банки вирішують проблеми
"Може бути ситуація, коли хтось підробив документи і віддав банку заставу, яка йому не належить. Крім того, при оформленні застави могли порушити права малолітніх дітей. Законопроект розв'язує руки кредиторам, які зможуть діяти будь-якими способами", - констатував Кравець .
Визнання договору недійсним звільняло позичальників від сплати відсотків. Однак незабаром можливість заощадити більше не буде для клієнта аргументом для початку суперечки з банком, оскільки потім йому буде складно за 30 днів повернути кредит.
Можуть виникнути питання і щодо розрахунку судом сум виплат.
"У 90% позовів банки не надають повні розрахунки розміру боргу, - прокоментував Ростислав Кравець. - Часто суму боргу не можна визначити без експертизи, тому що розрахунки у всіх різні".
