Арештували майно Банку Кіпру

Про це повідомляє видання "Комерсантъ Украина".

Учора один з читачів "Комерсантъ" надав редакції копії витягів про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна та єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У документах зазначено, що 20 липня Державна виконавча служба наклала арешт на все рухоме і нерухоме майно кредитної установи. При цьому банку заборонено відчужувати будь-яке його рухоме майно.

У банку підтвердили цю інформацію, оцінивши цю подію як рейдерство.

"У нас є судовий розгляд з одним проблемним позичальником - фізичною особою. Він має претензії до банку на $2 млн. Ми взяли на баланс його майно, при цьому у нас з ним був договір, що він його викупить", - сказав "Комерсантъ" голова правління Банку Кіпру Владислав Байрака.

"Він побажав це зробити, але не надав жодних документів, тому ми вирішили, що угоди немає", - прокоментував Байрака.

Позичальник звернувся до суду, який і виніс таке рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заробили і вистачить

"Ми вважаємо, що це рейдерські дії, тому що суперечка на $2 млн., а арешт накладено на все майно - у нас, наприклад, тільки головний офіс оцінено в $ 25 млн.", - підсумував голова правління банку.

Владислав Байрака не назвав ім'я позичальника через банківську таємницю, а в прес-службі уточнили, що сума спору складає 16,4 млн. грн.

У банку наголосили, що виконавча служба вчинила дії всупереч рішенню Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

"Ми у десятиденний термін подали касаційну скаргу, але виконавче провадження з арешту все одно розпочали. Зараз його припинили, але арешт все одно наклали", - повідомив Байрака.

За його словами, банк продовжує працювати у звичайному режимі і проводить активні операції. Вартість всього майна оцінити складно.

Філіальна мережа установи складається з 43 офісів. Скільки з них знаходиться у власності, не розголошується.

Згідно зі звітом банку, на 1 липня сума його "інших активів", які здебільшого сформовані із застав, які перейшли у власність банку, становить 13,7 млн. грн.

Юристи шоковані судовим рішенням

"Це просто неправомірне рішення - суд не розібрався. Арешт означає неможливість розпоряджатися майном - банк не може продавати, віддавати в заставу або дарувати його", - розповіла партнер юридичної фірми "Василь Кисіль і партнери" Юлія Кирпа.

"Але користуватися майном банк може. Взагалі, не має сенсу накладати арешт на все майно, потрібно обмежити сумою спору. Можна зняти арешт з тих активів, які не потрібні для забезпечення суми позову", - прокоментувала Юлія Кирпа.

Експерти здивовані, що арешт накладено саме на майно.

"Суперечка банку і позичальника триває не за майно, а за гроші. Зазвичай у таких випадках накладають арешт на рахунки банку, і якщо тільки їх не вдалося знайти або на них немає коштів - на майно", - зазначив керівний партнер юридичної фірми "Лавринович і Партнери" Максим Лавринович.

"Зараз банку найпростіше виділити $2 млн., покласти їх на окремий рахунок і добровільно запропонувати його для арешту. Тоді можна буде спокійно судитися, тому що такі справи можуть розглядатися кілька років", - порадив Лавринович.

На 1 липня банк мав у своєму розпорядженні грошові кошти на суму 326 млн. грн. Вивести майно з-під арешту банку потрібно також тому, що в разі програшу справи починається продаж арештованого майна, часто за заниженими цінами.

"Якщо суперечка все-таки буде вирішене на користь позичальника, то виконавча служба реалізує майно банку, і він його просто втратить", - попередила Юлія Кирпа.