Я пишаюся тим, що зробили наші солдати, і тим, що зробили США (починаючи з 2014 року – iPress) – допомагали тренувати українських солдатів, надавали засоби, як-от контрбатарейні радари, Javelin, медичне обладнання.
Але я б також сказав, що і ми багато чому навчилися в українських військ. Фактично, ми змінили нашу підготовку на полігонах Графенвер і Хохенфельс завдяки тому, що ми дізналися від українських солдатів. Вони допомогли нам перейти від боротьби з тероризмом до боротьби з паритетним супротивником.
Я також дуже пишаюся тим, що Сухопутні війська США в Європі зробили для покращення і посилення нашої присутності на всьому східному фланзі НАТО, але особливо в Румунії. Румунія стала центром тяжіння для всього, що ми робили в Чорноморському регіоні. Там було зроблено багато роботи з посилення нашої присутності і наших можливостей.
росії довіри немає. Країна гниє зсередини
Огидно бачити, як солдати, яким держава дала зброю і повноваження застосовувати смертоносну силу, зловживають цією силою проти невинних людей – це, безумовно, протизаконно. Війна – це жахлива річ: солдати перебувають під величезним тиском, коли гинуть їхні товариші; бачать багато жахливих речей. Після тисячолітньої історії ми це знаємо. Треба прищеплювати культуру в армії і в кожному підрозділі, щоб люди розуміли – що таке закон і що є прийнятним, а що неприпустимо.
Але коли я бачу свідчення про російські військові злочини – це починається з верхівки. владімір путін відповідальний за те, що дозволяє чи навіть заохочує воєнні злочини: обстріл цивільного населення ракетами, безпілотниками. Він нагородив командира підрозділу, причетного до вбивств у Бучі. Він подає потужний сигнал для всіх, що це нормально, що так чинити можна.
На щастя, я думаю, зараз світ все добре бачить і усвідомлює, що росії довіри немає. Країна гниє зсередини і це, врешті-решт, призведе до її морального краху. російська федерація на чолі з кремлем котиться вниз.
У Другій світовій війні деякі з найефективніших підрозділів Вермахту також чинили звірства, так само японські підрозділи, так само радянські підрозділи. Не існує автоматичного поділу з точки зору бойових навичок, але всередині підрозділу злочинців панує моральне гниття. Там немає довіри. Якщо ти готовий вбити невинних людей, то можеш вбити своїх товаришів по службі, вбити свого командира, якщо він не подобається, або застосувати насильство в інші способи. З часом такі підрозділи стають не боєздатними.
Жоден російський солдат не хоче бути на передовій.
Поки що з того, що я бачив, російська армія не дуже ефективна. Ми всі залежимо від поєднання регулярних сил, елітного спецназу та резервістів. Половина армії Сполучених Штатів – регулярна, інша половина – резерв Національної гвардії. Ми спираємося на них.
Більшість країн мають резерв, але це не те, що я бачу в росії. Те, що я бачу в росії, – це реакція кремля на проблему, яку він сам створив. Вони думали, що зможуть увійти в Україну з тими силами, які у них були. І ось, майже рік потому, вони втрачають сотні солдатів убитими щодня, тому їм доводиться проводити масову мобілізацію. Населення явно не хоче бути там. Жоден російський солдат не хоче бути там, жоден з них.
У підсумку отримуємо таку собі суміш різних типів солдатів, які не навчені й згуртовані у формування. Шкодить і те, що немає узгодженої системи командування. Я думаю, що кадиров діє, як заманеться. Він не виконує накази генерального штабу. Насправді, дуже мало повідомлень про те, що чеченців вбивають або кидають у м'ясорубку. Зате є про прігожина, який зробив ставку на особисту репутацію в одному місці, Бахмуті, і зазнав невдачі, тому йому доводиться продовжувати підкидати туди тіла. Є регулярна армія, але вона до біса знекровлена. Найкращі підрозділи російської армії – це вдв (повітряно-десантні війська росії – iPress), і більшість їхніх командирів та досвідчених солдатів загинули або поранені.
В результаті російська армія – це суміш людей, а не навчені та згуртовані підрозділи, що могли б бути ефективними у жахливих умовах. Зазвичай, найбільше гине лідерів: командирів рот, взводів, батальйонів, з більшим досвідом. Вони більш вразливі, їх завжди вбивають. А зараз нові солдати без бувалих командирів.
росію переможуть на полі бою, виженуть з Криму. Китай не хоче бути "прикутим до трупа"
кремль сподівається, що погроза ядерною зброєю змусить Захід прийти до якогось переговорного кінця. Але я не думаю, що вони її застосують. Звісно, ви повинні сприймати російську загрозу серйозно, тому що вони мають тисячі одиниць ядерної зброї. Зрозуміло, що їм байдуже, скільки невинних людей буде вбито, і росіян також, але ядерна зброя не дасть росії жодної переваги у війні.
Я думаю, що російський генеральний штаб вірить погрозам президента Байдена про катастрофічні наслідки у разі застосування ядерної зброї. Люди, які здатні мислити професійно, вважаю, завадять путіну або відмовлять його від її використання.
Люди на Заході повинні зрозуміти, що росію переможуть старим добрим способом на полі бою. Їх виженуть з Криму. Вони не зможуть цього зупинити. росія ніяк не зможе змінити хід подій, що набуває розмаху.
З кожним днем в Україні налагоджується логістика. Є два мільйони людей, які чекають, щоб піти до армії. росія має серйозну проблему з кадрами. Їхня логістика погіршується з кожним днем. Санкції погіршують її з кожним днем. Я впевнений: до кінця серпня Україна звільнить Крим.
росія не має величезної кількості боєприпасів, а Китай і Північна Корея не дадуть ще. Я маю сумніви, що Пекін надаватиме боєприпаси росії. Думаю, президент Сі розуміє, що росія програє, і Китай не хоче бути "прикутим до трупа". Думаю, навіть Лукашенко розуміє, що росія – це труп, і це колись закінчиться. Думаю, інші лідери замислюються, наскільки тісно вони хочуть бути пов'язаними з тим, що відбувається в росії.
Україні потрібна високоточна зброя великої дальності для підготовки до наступу. Коли час настане, українські війська знову почнуть просуватися
США та інші союзники і партнери виявили, що у нас не вистачає боєприпасів – це проблема. Наша промисловість працює, я впевнений, над збільшенням виробництва, але це не робиться одним махом. Потрібен час, щоб змінити промислову базу, ланцюжок поставок всіх компонентів – говоримо ми про основну артилерію чи про високоточну зброю. Безумовно, у нас є потенціал і можливості зробити набагато більше. А станом на зараз ми не маємо в наявності багато чого.
От, Чехія надає ще 24 самохідні 152-міліметрові гаубиці DANA. Вони надсилають боєприпаси для них, і Україна вже виробляє боєприпаси для 152-міліметрових гаубиць, як і інші східноєвропейські країни.
Перш за все, Україні потрібна високоточна зброя великої дальності. Наприклад, ракети ATACMS з 300-кілометровою дальністю дії, вони можуть потрапляти в квадрат з кроком сітки близько одного метра – Україна змогла б відразу зробити Крим вразливим для росіян. Вона могла б вже зараз атакувати Севастополь. Вона могла б завдати удару по кожній російській авіабазі і складу боєприпасів у Криму сьогодні, якби у них була система ATACMS або якби у них були бойові безпілотники Gray Eagle і Reaper.
Оскільки ми обмежили Україну можливостями, ми, по суті, надали росії певні безпечні рамки – вони відійшли за межі дальності дії HIMARS і можуть безкарно стріляти по цивільних цілях на території України.
Але українці не сидять, склавши руки. Вони розвивають власні технології, тому ми час від часу бачитимемо удари безпілотників по базі в Криму чи по авіабазі в глибині росії. Але наша політика на Заході фактично надала безпечні рамки росії – ми повинні це змінити.
По-друге, продовжувати шукати способи допомогти їм знешкоджувати атаки на цивільні об'єкти – чи то крилаті ракети, чи то безпілотники. Українці дуже добре збивають безпілотники, але деякі прилітають, та будуть ще сотні інших. Проти них Patriot не використовують, але можна використовувати Stinger або інше кінетичне рішення, щоб Patriot знешкоджували С-300 і крилаті ракети.
По-третє, українцям потрібна наша бронетехніка. Вона пригодиться, коли настане мобільна фаза війни, що, на мою думку, таки станеться. Американські "Бредлі", Франція оголосила, що збирається надати AMX-10. Це все хороші засоби. Я хотів би, щоб США, Німеччина та інші країни розпочали навчати українських солдатів користуватися Abrams і Leopard, до того, як визначаться з політикою – надавати чи не надавати цю зброю. Не чекайте на політику, починайте навчання. (Станом на сьогодні вже відомо, що Франція надасть колісні танки AMX-10 RC, Велика Британія – танки Challenger 2 і БТР FV432, Польща – танки Leopard2, Канада – бронеавтомобілі Senator APC, Швеція – Archer і CV90 – iPress).
Я вважаю, що український Генеральний штаб провів дуже якісну ретельну роботу, щоб знищити російську логістику, транспорт, штаби. Майже щодня ви бачите повідомлення про те, що був підірваний склад боєприпасів, міст або штаб. Це правильні цілі. Це частина підготовки. Коли українці побачать можливість, коли вони побачать, що час настав, то знову почнуть просуватися.
Очевидно, що погода впливає теж, але гусенична техніка все ще може пересуватися по багнюці, тому я думаю, що погода не надто важливий фактор. Я думаю, що важливий фактор у тому, що Генштаб хоче упевнитися, що зроблено все можливе, щоб дати своїм солдатам найкращі шанси на успіх.
Безумовно, що Крим є ключовою територією. Це – закінчення. Я думаю, що Генеральний штаб буде стежити за білоруссю, за Бєлгородом на предмет повідомлень про можливі російські наступи. Вони будуть готові до цього. Я думаю, що вони подбають про те, щоб у них було достатньо сил і засобів навколо Бахмута, щоб продовжувати зупиняти російські зусилля там. Але справжні головні зусилля спрямуються на південь, щоб врешті-решт відвоювати Крим.
Для рф є лише два шляхи до Криму: Керченський міст і сухопутний міст. Керченський міст вже зруйновано. Я впевнений, що до нього будуть повертатися знову і знову. Сухопутний міст, який проходить через Маріуполь і Мелітополь, вже піддавався ударам, і я впевнений, що його продовжуватимуть атакувати. Отже, зрештою Крим стане пасткою, непридатним для Чорноморського флоту, впс та інших російських сил.
Лукашенко навряд чи хоче втратити свою маленьку армію. Сподіваюся, що народ білорусі зробить те, що у Другій світовій війні
Вважаю, що кремль хотів би, щоб Україна і всі ми були стурбовані можливістю нападу разом із білоруссю. Аби відволікти увагу від місця реальних бойових дій, і щоб Україна розгорнула ресурси проти можливої загрози з білорусі. Але я не бачу, щоб це були передові, добре підготовлені, потужні російські війська. Я впевнений, що в якийсь момент щось таке відбудеться, але якщо ми з вами знаємо про це, то, безумовно, розвідка США і Великої Британії, а також українська розвідка теж знають про це, і спостерігають за цим. У цій сфері нічим не здивуєш.
Не думаю, що керівництво в мінську хоче бути причетним до цього. Вже говорив раніше, і далі так думаю, що вони бачать, що росія програє, і що російські військові не такі, як про них думали. Я також думаю, що Лукашенко знає, що якщо десять або близько того батальйонних тактичних груп білоруської армії будуть введені в бій, то їх знищать негайно. Не такі вони готові ефективно воювати. Не знаю, чи хоче він втратити свою маленьку армію.
Я також не упевнений, що білоруси, і військові теж, хочуть бути причетними до цього. Не думаю, що між білоруссю і Україною існує така ворожнеча, як між росією і Україною.
На мою думку, є багато факторів, які свідчать проти того, щоб білорусь відігравала якусь важливу роль, окрім надання росії транзиту, що є порушенням суверенітету країни.
Я сподіваюся, що білоруський народ зробить те, що він зробив у Другій світовій війні – перетворить тилові райони на справжнє пекло, як це було для Вермахту, де партизани постійно нападали на німецькі колони і залізничні шляхи. Я сподіваюся, що ця традиція повернеться і народ білорусі, захищаючи суверенітет своєї країни, намагатиметься зупиняти, руйнувати російські колони, потяги і комунікації.
Джерело: Charter97.org
