Нацисти та більшовіки: духовне братерство у пошуках містики
У авторитарних та тоталітарних режимах містика відіграє неабияку роль під час ухвалення рішень. Гітлер звертався до окультизму, ідеологія СС була побудована на містицизмі та вірі у "вищих невідомих" – примарні сили, які начебто стояли за очільником Третього Рейху та його оточенням. Невдалий польот Рудольфа Гесса до Англії з метою переговорів було здійснено під впливом складеного для нього гороскопу. Нацистські експедиції було споряджено до Тібету, у Іспанію та Південну Францію з метою пошуків чаші Граалю.
Аналогічними пошуками невідомого та неіснуючого займалися і духовні брати нацистів – більшовики. У радянських спецслужбах існувало декілька відділів, які також переймалися знаходженням підтримки якихось вищих сил. Цю роботу курував один із керівників ВЧК/ОГПУ Глєб Бокій, а найвідоміший агент радянських спецслужб Яков Блюмкін був одним з тих, хто займався оперативним забезпеченням пошуків якихось артефактів, які мали б схилити містичні сили на бік радянської влади.
Вольф Мессінг та Джуна Давіташвілі
Нацистська Німеччина та більшовицька росія були просякнуті містикою, поклонінню ідолам, відзначенням сакральними (з точки зору режимів) дат, прихильним ставленням до усілякого штибу містиків та окультистів. Вольф Мессінг і Джуна Давіташвілі були вхожі у найвищі коридори кремлівської влади. Німецький містик та провісник Ерік Хануссен був убитий нацистами за опублікування передбачення про підпал Рейхстагу, але до того він мав тісні зв’язки з СА, а у своїх астрологічних прогнозах пророкував прихід Гітлера до влади.
У мізках путіна та його оточення злилися два потоки тоталітарної містики – нацистський та більшовистський. Варто згадати і те, що теперішнє російське керівництво посіло посади у результаті неймовірного збігу обставин, перестрибуючи через три-чотири кар’єрні сходинки відразу. І путін, і шойгу, і багато інших кремлівських персонажів цілком відповідають рівню мислення персонажу Достоєвського, який казав: "Якщо бога немає, як же я тоді штабс-капітан?". Інакше, як потойбічним втручанням, потрапляння до вершин влади таких недалеких та нерозважливих людей як нинішня російська влада пояснити не можна.
росіяни перейшли до сакрального мародерства. Але і унітази не оминули
Принаймні, схоже, саме так вони пояснюють це для себе, тому відбувається чіпляння за цифри і дати, речові відсилки до вищих сил. Звідси й побоювання впливу комічних персонажів російської сучасності, історії на кшталт шамана Гладишєва, який погрожував скинути путіна і котрого кілька разів заарештовували.
Але чи то містика вирішила перейти на бік добра, чи то магія чисел не працює на калькуляторах російського виробництва: у дату, яку можна було б розглядати як містичну, відбувається наочна поразка росії у війні з Україною. Західні експерти вже назвали її стратегічним та логістичним тріумфом України.
11.11.22 місто Херсон, захоплене у перші дні російського наступу минулої зими, було звільнено від окупантів. Доречно наголосити, що усі слова про "добровільний відхід" не мають жодного сенсу, адже територія, місяць тому об’явлена частиною рф, покинута російськими військами під натиском ЗСУ. Дніпро, які росіяни розглядали як своєрідний Рубікон, подолання якого відкриє шлях для загарбання і підкорення усієї України, виявився для них Стіксом, рікою марних сподівань і мертвих надій.
Відступаючи у спринтерському темпі з Херсона, росіяни займалися не лише звичним для них унітазним, але й сакральним мародерством. Для чогось було переміщено на підконтрольні їм території пам’ятник Суворову – попередника суровікіна. У цих російських військових діячів співзвучні не лише прізвища, але й біографії, обидва відзначилися на ниві придушення вільних народів, обидва відрізнялися варварським ставленням до мирного населення, обидва тікали і були биті меншими за чисельністю, але вмотивованими та навченими арміями. До речі, та сама доля спіткала і Ушакова.
Окупантами було вивезено прах фаворита Катерини ІІ князя Потьомкіна, який не дуже шанувався в Україні, але нікому не спадало на думку осквернити місце його упокоїння. росіянам – спало, водночас тисячі неприбраних тіл своїх безславно загиблих вояків вони залишили в українських степах та лісах. Дивно, як шанування давніх персонажів російської історії, уся ця святкова тяганина з портретами дідів на патиках поєднується з нехтуванням своїх власних бійців просто тут і зараз.
Навіть нацисти не чіпали тварин у зоопарках. Поціновувачі "Муму" Тургєнєва та "Холстомєра" Толстого мислять інакше
Тікаючи з Херсона, росіяни не лише знищили інфраструктурні об’єкти, залишили своїх, як вони вважають, співгромадян без світла, води та опалення, але й вивезли з міста багато культурних цінностей, у тому числі музейні колекції. У цьому також проглядається безпосередня аналогія з нацистами часів Другої світової, коли Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg – команда Розенберга – виявляла та крала по усій Європі культурні цінності та звозила їх до Німеччини. Але навіть німецькі нацисти не додумалися красти тварин у зоопарках.
росіяни виявилися пруткішими і вигадливішими, у Херсоні було взято у російський полон та насильно вивезено у невідомому напрямку українського єнота. Кадри з єнотом, який пручається мародеру-зоофілу, обішли усі соціальні мережі та викликали зрозуміле занепокоєння. Адже ставлення росіян до тварин давно описано у російській літературі в оповіданні Тургєнєва "Муму" або у повісті Толстого "Холстомєр". Поза тим, ми сподіваємося, що доля буде милостивою до полоненого єнота, подібно до долі Каштанки з одноіменної повісті Антона Чєхова.
Фото з соцмереж
Щоправда пізніше з'ясувалося, що вивезли майже весь зоопарк до Криму, тож незабаром можна чекати на цю тему у свіжих оглядах Джулії Девіс, яка висвітлює діяльність кремлівських пропагандонів.
Традиційні, німецькі нацисти вигадували свою, відмінну від усього світу "нацистську фізику", наполягали на теорії порожньої землі. Це було безглуздо, але хоча б креативно. російські нацисти, які прийшли на нашу землю, неоригінальні у намаганнях обґрунтувати територіальні претензії, вони посилаються на давню історію та міфічні "перемоги російської зброї". Що являють собою ці перемоги, бачили херсонці, слідкуючи за виблискуванням п’ят тікаючої другої армії третього світу.
До речі, без будь-якої містики звільнення Херсона співпало з декількома важливими датами в історії людства. 11 листопада 1918 було підписане Комп’єнське перемир’я, що означало закінчення Першої світової війни. У цей же день наші польські брати святкували День незалежності Польщі, відновленої після століть російської окупації, а Латвія схиляла голову, віддаючи данину полеглим за незалежність. День ветеранів цього дня відзначають США, а Велика Британія, Канада та Австралія шанують пам’ять загиблих у Першій світовій війні.
Звільнений 11 листопада Херсон, де майоріли українські прапори, лилися сльози радощів і сяяли посмішки на обличчях мешканців вільного міста, розвіяли московський містичний морок над Правобережжям. Так само станеться невдовзі й на решті території України. Магія чисел і чисельність ворогів не встояли перед натиском ЗСУ та вірою українців у перемогу. Вона обов’язково настане. І цей день потім обов’язково обґрунтують патріотично налаштовані нумерологи. А єнот, звільнений з московського полону, посміхатиметься над ними разом з нами.
