Протестувальників проти свавілля міліції загалом 150-200 осіб, це разом з підтримкою представників опозиційних сил УДАРу та "Батьківщини". Приїхавши до Києва, врадіївчани відразу попростували до Міністерства внутрішніх справ. Об 11 годині, скандуючи "Банду геть!", хода зупинилась біля головного офісу Захарченка.
Протестувальники висловили головні вимоги, серед яких - зустріч з міністром. В результаті переговорів було прийняте рішення, що на зустріч з главою МВС буде допущено 11 осіб, у тому числі кілька народних депутатів.
Тим часом, як розповів кореспонденту iPress.ua 35-літній Микола з Врадіївки, сусід зґвалтованої Ірини Крашкової, самих мешканців села до Києва дійшло небагато - 5 людей, є ще кілька людей з сусіднього села. Чимало людей приєдналось до протесту в Білій церкві, Умані, Черкасах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виталий Портников. Большая пустота
"Але нам нікуди відступати - бо вже несила терпіти. Ми не заспокоїмось, поки не знайдемо правди, бо начальник місцевої міліції Синіцин сам є племінником миколаївського прокурора і вже не раз покривав злочинців. На мою думку, і Синіцина, і всіх ґвалтівників треба покарати не менше, ніж отримала Ірина. Тоді інші міліціонери будуть думати перед тим, як підняти руку на просту людину", - заявив Микола.
Ще один учасник ходи Максим, який приєднався до врадіївчан в Умані, розповів, що дорогою протестувальники не зустрічали ніяких провокацій, навпаки – українці радо їх підтримували.
Фото: forum.pravda.com.ua
"Дорогою зупинялись машини, люди ділились харчами, водою, грішми. Одного разу зупинилась молода дівчина на Ferrari і передала 100 євро. У кожному селі хода зупинялась, щоб провести розмову з місцевими мешканцями і зайти у відділок міліції", - розповів Максим.
"Умань, Біла Церква, Монастирище, Христинівка, Васильків, Фастів – усі люди підтримували, дехто приєднувався до ходи, розповідали, що Врадіївка "процвітає" і в них. У Фастові, наприклад, люди давно називають міліцію супермаркетом наркотиків. І не можуть справитись з цим свавіллям, - продовжує Максим. - Сьогодні перед міліцейським свавіллям не захищений ніхто в Україні - ні багатий, ні бідний, ні східняки, ні західняки. Тут ми всі рівні".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Украина потихоньку тлеет, искрит. Звери в погонах делают все, чтобы она полыхнула
55-річна Надія Замостяник з села Зазим’я Броварського району приєдналась до акції протесту вже в Києві, хоча збиралась до Врадіївки, як тільки почула про трагедію.
За її словами, міліція покриває вбивцю її сина – трагедія сталась в рідному селі, коли той вийшов з другом за цигарками. 7 років справа про вбивство розглядається 6 прокуратурами, але жінка так і не добилась правди.
"Мій син був відомим чемпіоном Київщини, отримав 37 медалей за участь у легкоатлетичних змаганнях, чимало разів відмовлявся від пропозицій виїхати з України і представляти інші країни. Сьогодні його ім’я очорнено, а його вбивця отримав виправдовувальний вирок. Я з такою неправдою не можу жити", - розповіла жінка.
Юстина Боринська та Жанна Струц з Івано-Франківська теж тримають фотографію синів в руках. В одної з жінок міліція півтори роки незаконно утримує сина в СІЗО, підробивши докази і сфальшувавши справу проти нього. У другої – син в СІЗО через справу, яку на нього навісили ще 4 роки тому. Жінка має докази того, що сина катували, та все одно не може добитись правди в жодній інстанції.
"Вся Україна в крові від рук міліції. Проте мало зняти міністра Захарченка. Він – лише один з мафіозного клану. Для того, щоб відбулось очищення міліції від бандитів, треба, щоб піднялись всі люди, що стали жертвами насилля", - вважає пані Юстина
Приєднався до ходи на захист жертв міліції і 70-річний Анатолій Осипенко. Він розповідає, що МВС і прокуратура покриває високопоставлених чинів, яких він вважає вбивцями свого сина, що займав прокурорську посаду у Фастові. Він поіменно називає винних у жорстокому злочині, які і досі на службі в міліції, і запевняє, що саме вони сина вбили, спалили, а жінку і дітей залякали так, що вони змушені були забрати заяву про продовження справи.
Фото: pravda.com.ua
"Сьогодні залишився лише я, і буду боротись до кінця, щоб знайти справедливість навіть ціною власного життя", - запевняє пан Анатолій.
Любов Шпинда з Миколаєва, яка тримає в руках лозунг "Сьогодні міліція б’є нас, а завтра битиме наших дітей" розповіла, як в міліції знущались над її сином після затримання по сфальшованій справі.
"Щоб вибити у нього зізнання, його три дні катували – і били, і вішали, а щоб приховати побої – викинули з вікна. Але він чудом вижив. Сьогодні справа з грубими порушеннями вже сім років у підвішеному стані лежить у Миколаївській прокуратурі", - наголошує жінка.
З усім цим болем люди прийшли до Захарченка. Як виявилося, міністр не пішов у відпустку, а чекав врадіївчан у своєму кабінеті. Вислухавши людей, Захарченко дав слово, що переслідувань тих осіб, які штурмували райвідділ у Врадіївці, не буде. А от у відставку очільник МВС йти відмовляється: каже, що зробить це лише після того, як буде доведено його зв'язок із криміналітетом.
Після мітингу біля МВС учасники Врадівської ходи обіцяють безстрокову акцію протесту на Майдані Незалежності. Мітингувальники також просять підтримки небайдужих киян і парвозахисних організацій, щоб разом виробити стратегію захисту українців від безчинств міліції. У планах врадіївчан - створити всеукраїнський координаційний центр, який захищав би жертв чинної влади по всій країні.
Додати коментар
