Уроки політагітації
Цьогоріч в школах окупованої частини Донецької області майже не навчаються за українськими підручниками. Школярам безкоштовно видали нові російські книжки. Лише українську мову та літературу вивчають за старими. Думки батьків з цього приводу неоднозначні: "С одной стороны хорошо потому, что исчезла проблема покупки книг, которых всегда не хватало либо они были старыми и не соответствовали требованиям программы украинского Министерства. Но с другой стороны, я понимаю, на чем сфокусирована информация в новых книгах", - розповідає мешканка Донецька Олена, з якою вдалося поспілкуватися по телефону.
фото: Наталія Дихно
Марійка, донька Олени навчається у шостому класі. Дівчинка не помітила змін в учбовому процесі, тільки іноді на класних годинах вони розмовляють про політику. Минулу лекцію присвятили "ДНР" та виборам: "Учительница нам рассказывала, какого числа были выборы и что большинство дончан отдали свой голос Захарченко, - після цього класна керівниця показувала учням прапор та герб "ДНР", - В конце урока она включила нам гимн и мы вместе учили слова", - дівчинка пам’ятає тільки приспів, -
Славься республика, наша народная,
Славься любимый шахтёрский Донбасс!
Славься Держава, духом свободная,
Дружбой народов, связавшая нас!».
Гімн "Республіки" виконує Йосиф Кобзон, почесний громадянин "ДНР", який часто дає свої концерти в Донецьку.
фото: Наталія Дихно
У конституції ДНР зазначено, що і російська, і українська – це державні мови "республіки". Тому україномовні класи не стали російськомовними. Проте у дев’ятому класі замість історії України вивчають "Историю Отечества". Школярі опановують цей курс за підручником "История России", який складається з двох частин.
Комсомольськ. Фото: Наталія Дихно
Одне із очікувань від вивчення "Истории Отечества": "Воспитание гражданственности, национальной идентичности, развитие мировоззренческих убеждений учащихся на основе осмысления ими исторически сложившихся культурных, религиозных, этнонациональных традиций, нравственных и социальных установок, идеологических доктрин", - написано на сайті Мінестерства освіти та науки "ДНР".
Марку, який навчається у 9-ому класі в Донецьку, історія Росії подобається більше, бо вважає її цікавішою за історію України. Проте шкільна російська програма хлопцю не до вподоби, бо для нього вона важча за українську.
Хлопець розповідає, що підручника з Правознавства, яке вони почали вивчати цьогоріч, немає: "Учительница просто рассказывает, мы конспектируем, иногда сами что-то ищем в интернете". Предмет викладається на базі конституції "ДНР", яка ще в проекті.
Валентина, вчителька історії та правознавства у Волновасі, зазначає те, що вчителю потрібно не менше двох років, щоб ознайомитися та проаналізувати нову конституцію або підручник: "Как может педагог давать детям материал, который сам еще не проанализировал?", - коментує жінка.
У школі окупованого Комсомольська школярі взагалі звертаються до конституції Росії: "Нам учителя говорят, что в России и ДНР одинаковые законы, поэтому какая разница?", - розповідає дев’ятикласниця Вікторія.
Євген працює вже шість років в Макіївському ліцеї, цьогоріч почав викладати Правознавство. Єдиною проблемою в своєму курсі молодий вчитель вбачає відсутність підручників: "Украинские нельзя использовать, а ДНР свои не написало. Вот и думай, чему учить? Поэтому учим собирательно, то с Украины возьмем, то с России, то с ДНР". Євген розповідає, що в правознавстві багато тем, які однакові в будь-якій країні та при будь-якій владі: "Моя задача - научить их думать, анализировать различные правовые ситуации, понимать что есть хорошо, а что плохо. Я в основном не делаю привязки ни к статьям, ни к законам. Это несколько усложняет подачу материала".
Наостанок чоловік каже: "Мы такие же учителя, какими были раньше. Что изменилось? Все те же люди остались на своих местах".
"Прибыль" vs "прибуток"
23 лютого в Новосвітській школі учням четвертого класу сказали намалювати листівки "защитникам Отечества". На малюнку Сергійка був український прапор та військовий з тризубом на капелюсі. Його листівку так і не відправили "защитникам", бо у хлопчика інші захисники.
Нині хлопець дізнається про рівнини, гори та ліси Росії на уроках "Навколишнього світу". У домашньому тексті-роздумі з російської мови "Разница между хитростью и находчивостью" Сергійко пише: "Хитрость – это когда ты хочешь только прибутка. Я выбираю быть находливым, потому что находливость –черта умных детей". У голові десятирічного хлопця перемішались "находчивость" з "винахідливістю", а "прибыль" замінив "прибуток". Заплутаних війною дітей намагаються ще більше заплутати на окупованих територіях.
Наталія Дихно
