NYT: російські системи ППО у Венесуелі не були задіяні під час операції США із захоплення Мадуро

Передові російські системи протиповітряної оборони, які перебували на озброєнні Венесуели, не були під’єднані до радарів у момент, коли американські вертольоти увійшли в повітряний простір країни для проведення операції із захоплення президента Ніколаса Мадуро.

Про це повідомляє The New York Times з посиланням на чинних і колишніх американських посадовців.

Йдеться, зокрема, про російські комплекси С-300 та "Бук-М2", які Каракас закупив у москви у 2009 році на тлі різкого погіршення відносин із Вашингтоном. Тодішній президент Венесуели Уго Чавес називав ці системи ключовим елементом стримування "американської агресії" та символом стратегічного партнерства з росією.

Однак, за даними NYT, Венесуела так і не змогла належним чином обслуговувати та експлуатувати ці комплекси. Аналіз фото-, відеоматеріалів і супутникових знімків, проведений журналістами видання, свідчить, що на момент американської операції частина елементів систем ППО перебувала на складах і не була приведена в бойову готовність. Загалом, попри місяці попереджень, країна виявилася не готовою до можливого вторгнення США.

Двоє колишніх американських чиновників припустили, що росія могла свідомо допустити занепад поставленої Венесуелі військової техніки, аби уникнути прямої ескалації з Вашингтоном. У разі збиття американського літака відповідь США могла б мати серйозні наслідки і для москви.

Раніше Фіона Гілл, яка за першої президентської каденції Дональда Трампа обіймала посаду старшого директора з питань Європи та росії в Раді національної безпеки США, заявляла, що москва сигналізувала Вашингтону про готовність поступитися впливом у Венесуелі в обмін на свободу дій в Україні.

Не змогли суттєво вплинути на перебіг операції й венесуельські переносні зенітно-ракетні комплекси. Хоча Мадуро раніше публічно хвалився наявністю російських ПЗРК "Ігла", масово закуплених у 2017 році, їх застосування виявилося обмеженим. На кількох відео зафіксовано запуск ракети по американських літаках, після чого венесуельські військові потрапили під інтенсивний вогонь у відповідь. За словами джерел NYT, жорстка реакція США могла стримати інших військових від використання ПЗРК.

У ніч на 3 січня в Каракасі пролунало щонайменше сім вибухів. За наказом президента США Дональда Трампа американські війська завдали ударів по низці військових об’єктів, зокрема авіабазах "Ла-Карлота" і "Фуерте Тіуна", порту Ла-Гуайра, будинку міністра оборони та сигнальній антені «Ель-Волькан». Загалом, за оцінками, під атаку потрапили щонайменше 11 об’єктів, включно з будівлею парламенту.

Президент Венесуели оголосив надзвичайний стан, однак згодом Ніколаса Мадуро та його дружину Силію Флорес затримали та вивезли до США. Їм висунули обвинувачення у наркотероризмі, імпорті кокаїну, незаконному володінні зброєю та змові проти Сполучених Штатів.

Верховний суд Венесуели призначив тимчасовою очільницею країни Делсі Родрігес. 5 січня у Нью-Йорку відбулося перше судове засідання у справі Мадуро та його дружини.

За заявою міністра внутрішніх справ Венесуели Діосдадо Кабельо, внаслідок операції США загинули близько 100 осіб. Венесуельська влада та Куба також заявили про загибель представників сил безпеки та кубинських військових і розвідників.

10 січня Дональд Трамп повідомив, що США готові продавати венесуельську нафту росії, Китаю та іншим країнам без обмежень за обсягами.