У Кабміні пропонують обмежити незалежність НБУ
"Параметри інструментів монетарної політики, коли ми говоримо про облікову ставку, цільовому рівні інфляції, монетарних агрегатах, повинні затверджуватися щорічно Радою з фінансової стабільності", - заявив перший віце-прем'єр Степан Кубів ході обговорення Принципів стратегічного реформування державного банківського сектора на засіданні Кабінету міністрів у середу, 21 лютого, інформує Інтерфакс-Україна.
Перший віце-прем'єр поставив під сумніви необхідність незалежності НБУ.
"Ми не повинні сьогодні будувати ту чи іншу незалежна установа від держави, від уряду, від Верховної Ради. Ми повинні разом працювати в цьому аспекті", - заявив він.
Нагадаємо, що Кубів деякий час сам очолював НБУ після Революції Гідності в першій половині 2014 року
Рада з фінансової стабільності був створений в березні 2015 року відповідно до указу президента. До його складу входять керівники НБУ, Мінфіну, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), Нацкомфінпослуг і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Рішення ради мають рекомендаційний характер.
Примітно, що раніше в січні прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловився проти підвищення облікової ставки Нацбанком тому, що це призведе до подорожчання грошей для економіки. "Нам потрібно знижувати облікову ставку за кредитами, тому що вони мають бути доступними для економіки. Це питання до Національного банку", - заявив прем'єр.
У свою чергу в НБУ заявляли, що "проведення урядом більш м'якої фіскальної політики" є одним з ризиків зриву співпраці з МВФ. На думку регулятора, подальше збільшення соціальних витрат вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск. Якщо Кабмін продовжить таку політику, Національний банк "буде вимушений сформувати більш жорсткі монетарні умови, ніж це передбачено базовим сценарієм", попередили в НБУ.
Варто зазначити, що незалежність НБУ була однією з вимог МВФ до України. В рамках цього влітку 2015 року Верховна Рада затвердила закони про зміцнення інституційної бази Національного банку України, підвищення ефективності та побудови його інфраструктури.
Закон концентрувався на чотирьох основних елементах: правлінні і Раді НБУ, автономності Нацбанку, його загальних резервах і розподілі прибутку. Зокрема, правління трансформувалося в виконавчий комітет, що складається з голови і його заступників. На реформоване правління покладено відповідальність за формулювання та реалізацію грошово-кредитної та валютно-курсової політики, а також за регулювання банківської системи. У сфері автономності Нацбанку була підвищена особиста автономія членів Ради НБУ і заступників голови.
