Всесвітню спадщину ЮНЕСКО поповнили ще 8 об'єктів

Гробниця Гонбад-е-Габус з 53-метровою вежею, споруджена в 1006 році н.е. для Габуса-ібн-Вошмгіра недалеко від руїн стародавнього міста Джорджано на берегах річки Горган в північно-східному Ірані. Памятка свідчить про контакти і суперництво між кочівниками Центральної Азії та цивілізацією Стародавнього Ірану. Гробниця - єдине, що збереглося від міста Джорджано, який свого часу був центром науки і мистецтва, але був зруйнований під час монгольського нашестя 14-15 століть.

 

Археологічні дослідження долини Ленггонг, Малайзія. Фото: thestar.com.my

 

Археологічна спадщина долини Ленггонг, Малайзія. На території долини розташовані чотири місця археологічних розкопок, зосереджені у двох кластерах. Місцеві археологічні знахідки охоплюють історичний період, близький до двох мільйонів років. Це один з найбільш тривалих періодів для слідів перебування первісної людини на обмеженій території, які є найстарішими за межами африканського континенту.

Гран-Пре, Нова Шотландія, Канада. Фото: o-canada.kiev.ua

 

Болотиста місцевість і археологічні пам'ятники Гран-Пре, розташовані в південній частині бухти Мінас, Нова Шотландія. Гран-Пре – культурний  ландшафт, що зберіг свідоцтва сільськогосподарського використання земель, осушених за допомогою системи гребель та дренажних дерев'яних жолобів. Будівництво системи почали в 17 столітті акадійці (франко-мовні жителі Північної Америки). Її удосконалювали і підтримували в робочому стані пізніші поселенці, а тепер цим займаються й сучасні мешканці. Це місце цікаве тим, що тут одна з найбільших в світі амплітуд припливної хвилі - близько 11,6м.

 

Видобуток ртуті, Альмадан, Іспанія. Фото:velolive.com

 

Історія ртуті (Альмаден та Ідрія, Словенія/Іспанія). Об'єкт охоплює місця видобутку ртуті в Альмадене, де її видобували ще з античних часів, та Ідрію, де ртуть виявили вперше у 1490 році. Іспанська частина об'єкту – це багато споруд, що пов'язані з історією видобутку ртуті, в тому числі замок Ретамар. Ідрія чудова своєю інфраструктурою, а також житловими кварталами шахтарів і шахтарським театрів. Місця внесеного об'єкту ЮНЕСКО зберігають свідоцтва міжконтинентальної торгівлі ртуттю, яка була важливою частиною обмінів між Європою та Америкою протягом століть. Саме тут знаходилися найбільші в світі шахти з видобутку ртуті.

 

Маркграфський оперний театр, Німеччина. Фото: kucheryavchik.livejournal.com

 

Справжній шедевр театральної архітектури в стилі бароко – Маркграфський оперний театр, що був збудований в період з 1745-1750 рр. на замовлення маркграфині Вільгельміни, дружини маркграфа Бранденбург-Байрейтського Фрідріха. Це єдиний у своєму роді повністю збережений зразок оперного театру, в якому аудиторія у 500 осіб може насолодитися творами придворної опери та інструментальної музики того часу, повністю занурившись в його атмосферу. 

 

Прикордонне містечко Ельвас, Португалія. Фото: en.wikipedia.org

 

Військове прикордонне містечко Ельвас в Португалії та його укрпілення - це місто, яке почали інтенсивно будувати і зміцнювати протягом 17-19 ст. Місто представляє найбільшу в світі оборонну систему, оточену сухими ровами. У стінах міста розташовані казарми та інші військові будівлі, а також церкви і монастирі. 

 

Нор Па-де-Кале, Франція. Фото: france-paris-info.ru

 

Особливість ландшафту Нор Па-де-Кале полягає в тому, що він сформувався в результаті трьохсотлітньої історії місцевої вуглевидобувної діяльності. Цей об'єкт культурної спадщини займає площу 120 тис. гектарів і об'єднує 109 різних елементів, у тому числі кар'єри (найстаріші з яких існують з 1850 року), підйомні споруди, відвали (деякі з яких займають 90 гектарів і досягають 140 метрів у висоту), інфраструктуру транспортування вугілля та залізничні станції. Об'єкт також охоплює робочі селища і шахтарські села, житлові будинки робітників, школи, церкви, установи медичного та комунального обслуговування, службові приміщення, будинки власників і керівників, муніципальні будівлі і багато іншого.