Вступ Тома Купера. Вже 3,5 роки я стежу за цією війною в Україні, як за своєрідним "військовим порно-бінго". Від перших російських проривів углиб країни, коли московські "тупоголові командири" акуратно пакували свої колони мов подарунки для української артилерії, "Джавелінів" та "Стугни-П". Потім йшли виступи "HIMARS-дискотеки", ми проговорили майже кожен бій, особливо українські контрнаступи вересня 2022-го, липня 2023-го і серпня 2024-го; вуличні паради трупів "Ваґнера"/Прігожина наприкінці 2022-го та на початку 2023-го. Разом із Дональдом Гіллом ми ще в березні 2024-го окреслили його цілі на решту року і відтоді стежимо за Великим м'ясним наступом Пуддінга на Покровськ. Між іншим я картографував кожен квадрат повітряної війни, обговорив артилерію та вбив манеру висвітлення зростаючої дронової війни…
Було б терпимо продовжувати в такому ж форматі, якби не неймовірна некомпетентність і корупція українського цивільного/політичного та військового керівництва. Схоже, це те, що неможливо зупинити. І це так відбиває бажання спостерігати за цим, що і сказати важко. Найгірше, що щоразу, коли здається, що нарешті з'явився якийсь імпульс у зусиллях зупинити ідіотизми Зелі/Єрмака, завжди трапляється якийсь "цвях у кришку труни" таких очікувань. Щиро: мені абсолютно байдуже, якщо Axel Springer Verlag полірує образ Зеленського через інтерв'ю з Єрмаком про те, який президент України абсолютно невинний, який милий немовлятко, і "ні-ні-ніколи-в життті" не корумпований… Але, мене хвилює інше: цього разу саме Єврокомісія, квазіуряд Європейського Союзу, прямо посеред великих корупційних скандалів, що вибухають просто в обличчя Зєлі/Єрмака, видала звіт, де дійшла висновку, що Україна виконує 90% вимог ЄС. Відповідно, як сказав їхній спікер, Україна реформувала конституційну юрисдикцію, завершила добір керівних судових посадовців, має ефективну антикорупційну програму, бореться з відмиванням грошей, стримує олігархів і протидіє монополізації…
Ось, хлопчики та дівчатка, та сама мить, коли можна лише або закинути голову і почати сміятися, або спитати: на якій планеті живуть люди, які роблять такі висновки? …Бо їхні домашні адреси навряд чи навіть у сусідній сонячній системі…
Інша альтернатива: Єврокомісія вирішила змінити свою сферу діяльності – із врядування на кабаре. Може, вони щиро намагаються розважити 300+ мільйонів громадян ЄС… тільки от квитки коштують кілька сотень мільярдів, а кульмінація завжди одна: "Ми будемо санкціонувати росіян ще жорсткіше".
Ще одна альтернатива, і дуже реалістична: щоразу, коли київський PR-відділ презентує чергову "реформу" у своїх презентаціях PowerPoint, насправді реформуються лише численні офшорні рахунки…
Тим часом українські генерали – читайте: головком Сирський – стрімко "вдосконалюються". Насамперед у розвитку вражаючих навичок, як ефектно просаджувати війська на полі бою і, у тісній співпраці із Зелею/Єрмаком… кхм… звісно ж, із Fire Point, пересувати десятки нуликів у звітах про закупівлі. Сирський перетворив забезпечення БпЛА на перформанс: колись він приїжджав у підрозділи, мікроменеджерив, руйнував бойову злагодженість і програвав бої на черговій ділянці фронту, але хоча б у супроводі щедрих партій артилерійських снарядів та FPV. Тепер дефіцит і того, і іншого такий, що Сирський з'являється лише з планшетами, новими презентаціями PowerPoint і купою медалей. Навіщо йому турбуватися про війська ЗСУ? Хай бідолахи в окопах по коліна у воді знову, як у 2022-му, міняють цигарки на акумулятори для дронів…
Досить неочікувано, але Сирський не має жодної відповіді на гру "вибий крота", яку тим часом розвинули московські "тупоголові командирри", бо "навіть" вони здатні вчитися. Лише Сирський (дякуємо Зелі/Єрмаку), не здатен.
Тепер "кроти" – це спецназ ГРУ, який поміняв піксель на адідасівські спортивки, просочується кілометрами вглиб і в тил українських позицій (інколи ще й більш-менш розмовляють українською), потім засідають у порожніх українських окопах чи підвалах; і щоразу, коли хтось стукне молотком, по рації, скинутій з БпЛА, викликають дрон, щоб той прилетів комусь прямісінько в лоба.
А головні цілі – українські команди дронів: підрозділи, які мала б прикривати піхота, але вона тане швидше, ніж Київ встигає хапати чергових "добровольців" з тротуару на службу в ЗСУ. Наслідок – ЗСУ вже втрачає більше пілотів дронів, ніж піхотинців…
Так, інколи здається, що простіше замінити погано навченого строковика хлопцем, який колись літав на "Мавіках" задля лайків у TikTok, та створити дешеві, безпечні безпілотні сили (і настільки успішно, що навіть московські "тупоголові командири" наслідували моду і створили власні безпілотні сили у всрф) – але саме українські пілоти БпЛА стали "новим" вимираючим видом.
…а потім ще одна несподіванка: війна, про яку з лютого 2022 року було ясно, що її вирішать менеджмент та виробництво, тепер і справді вирішується завдяки управлінським навичкам та виробництву. Хто б міг подумати, що логістика поб'є емоції, еге ж? Насправді, для таких зануд як я, єдина несподіванка – що зараз саме росіяни у цьому виграють. Це їхні підрозділи оперують величезними… навіть переважаючими – кількостями (оптоволоконних) FPV і відмінно комбінують їх із витонченою РЕБ.
Це усвідомлення справді шокує: виявляється, сторона, що 3 роки будувала "фабрики друку дронів", перемагає сторону, яка ці 3 роки витрачала на нескінченні конференції і фотосесії, фантастичні обіцянки без змісту, збагачувалась на корупційних схемах і вела бойові дії заради клікабельних картинок у Telegram, Instagram, X/Twitter, Facebook…
Але постривайте… є ще купа інших чудових новин, чесне слово. Справжні новини в стилі Сирського. Як і очікувалось ще 1,5 роки тому, надзвичайно успішна суперспівпраця НАТО-Україна так "успішно" програє повітряну війну над Україною, що попри спритне прикриття київською PR-машиною, це стає абсолютно очевидним у статистиці. Дон розбере деталі, а я лише вкажу на роботу німецько-української команди "Монітор повітряної війни України". За зібраною ними статистикою, повітряна війна над Україною явно йде донизу – і для України, і для НАТО. Падають показники перехоплень російських балістичних ракет і ударних БпЛА, а тоннаж вибухівки, яку доставляють проривні засоби, подвоївся. Класичні ознаки розвалу "OODA-циклу" та катастрофічно низьких запасів ракет до ЗРК, більшість з яких була застарілою ще до доставки в Україну… Яке ж "диво", що енергосистема України валиться, а 60% її видобутку природного газу знищено.
…усе це – несподіваний результат геніального майстер-класу системної некомпетентності на політичних і військових верхах від Лондонграда до Києва: у найкращих головах НАТО та України вирішили, що ніщо так не "застрахує майбутнє", як учорашні наддорогі зенітні ракети. І лише цікавлюся: як вони планують далі вливати мільярди в оборонні заводи країни, де світло гасне швидше, ніж п'яний світлячок? А, так! Це "вирішили" Зеля/Єрмак, настільки некорумповані, що більшість урядів ЄС вирішили призупинити свою фінансову підтримку України…
…лише я можу бути таким дурнем, щоб не побачити досконалість цих блискучих рішень…
Та годі панікувати. Немає також причини для паніки і щодо російського просування на Гуляйполе. Генштаб-У так сказав, і кілька українських журналістів сумлінно повторили це прохання теж…
Переходимо до тижневика Дональда Гілла.
Харківщина. росіяни далі зазнають втрат, але все одно рухаються на південь до Вовчанська. Український мінометний розрахунок, який мав би знаходитися за кілька кілометрів у тилу, вступив у бій з російською штурмовою групою і був урятований дроном. Коли сіра зона розширюється, концепція тилу стає дедалі умовнішою.

Куп'янськ. Україна продовжує бити по російській піхоті, що намагається просуватися на південь у напрямку Куп'янська. Зачистки тривають у самому місті. Повідомляється, що близько 80 росіян розосереджені по будівлях.

…цілком несподівано, для подальшого просовування своїх чмобіків у місто, росіяни використовують саме територію покинутих соляних копалень на півночі/північному сході від Куп'янська, як і попереджалося тут …ох… скільки ж часу тому..?
Українська авіація завдала удару, скинувши дві бомби на відстані 4 км одна від одної по обидва боки Лиману Першого. росіяни, які намагаються зайти в Куп'янськ, виявлені біля Голубівки. Бійці 8-го полку ССО продовжують зачищати Куп'янськ від російських сил. Кілька тижнів тому 35-та бригада морської піхоти зосередила свої атаки по росіянах у будівлі.

росіяни виявили п'ять українських броньованих машин і "Ладу" в лісосмузі та знищили їх.
Сіверськ. Оскільки Сирський був занадто зайнятий в іншому місці, 54-та механізована бригада відбила атаку на північний захід від Верхньокам'янського, а один росіянин здався дрону. росіяни піднімають прапори по всьому селу Дронівка.

Наземні дрони вже застосовувалися проти російських військових і раніше, але полк К-2 зробив це вперше. Оператор розповідає свою історію.
Костянтинівка. російські війська просунулися на південь від водосховища Клебан-Бик, а решта території перебуває щонайменше в сірій зоні. У селі Клебан-Бик помітили російського солдата.

росіяни бомбардують Костянтинівку. Дрон фіксує, як три бомби влучають у будівлю за кількасот метрів. Біля Осикового російські дрони використовують розриви в антидронових сітках, щоб відстежувати рухомі машини або чекати на них у засідці. На південній околиці міста українська мінометна позиція потрапляє під обстріл.
Українські танки навколо Предтечиного атаковані дронами.
Дронова атака у Часовому Яру показана з ракурсу дрона і російського солдата.
Покровськ. Західніше Шахового та Володимирівки росіян дуже мало, але на сході вони просунулися. У Родинському росіяни ще є, але Україна намагається вибити їх, щоб зберегти лінії постачання до Покровська і Мирнограда. Втрати серед військових, що забезпечують логістику вищі, ніж серед піхоти. росіян досі помічають у різних частинах Покровська; Україна каже, що їх близько 300, але операції із зачистки тривають у північній частині міста. Український план – створити оборонні позиції вздовж залізниці та очистити всі будівлі на північ від неї.

росіянин зачищає будинок на схід від Шахового. Дрони атакують росіян на схід від Володимирівки.
Український танк обстрілює російську позицію на південному сході Родинського.
російський прапор встановлено на вежі на південь від Козацького. російську піхоту зафіксовано на дорозі на схід від Малинівки.
Густий туман дозволив росії перекидати велику кількість військ до Покровська всіма доступними засобами. Багато хто відзначав схожість із фільмами "Шалений Макс". Згодом сім неброньованих машин там знищили артилерією та дронами, дрони також атакували покинуті мотоцикли. Підрозділи полку "Скала" та група "Альфа" зачищають будівлі на заході та на півночі Покровська. російський наземний дрон підірвав міну.
За допомогою аеророзвідки боєць 1-го штурмового полку описує свій ножовий бій із росіянином.
Коли туману немає, дрони обох сторін вражають цілі далеко за лінією фронту. Група імені Івана Франка вражає цілі в аеропорту Донецька за 60 км від місця запуску.
Новопавлівка. Під прикриттям туману росія змогла встановити понтонний міст через річку Вовчу. Десять машин перетнули міст і вирушили на північ до Новопавлівки. Сім із них знищені. Статус решти трьох і доля екіпажів та пасажирів невідомі.

Великомихайлівка. Після потужних обстрілів росіяни зайшли в Орестопіль. Вони окупували Данилівку. росіян атакували біля Іскри.

Гуляйполе. Українські вищі командири закликають до спокою, кажучи, що "зачищають" російських диверсантів, і це потребує часу. 33-й штурмовий полк заявив, що його підрозділи просуваються біля Успенівки (яка тепер за 3-6 км у тилу російських позицій). 33-тя механізована бригада каже, що вони поступаються за чисельністю 1:8, але росіяни гинуть у вісім разів швидше. Офіцер 41-ї механізованої бригади стверджує, що бої – це "суцільний безлад", росіяни просочуються крізь українські лінії, а українці полюють на них.
росія зайняла Солодке, Нове, Яблукове та Новоуспенівку.
Двох українських полонених страчено західніше Зеленого Гаю. російських злочинців, за повідомленнями, незабаром після цього ліквідували дрони.

Щодо реорганізації сил. Оскільки Зеленський пообіцяв не дозволяти Сирському створювати нові бригади ЗСУ, з початку року вони взялися за "реорганізацію" підрозділів територіальної оборони у бригади ЗСУ. Отже…
У липні 125-та бригада тероборони була переформована на 125-ту важку механізовану бригаду. Спершу вона втратила кілька своїх батальйонів (не в бою, а через "розчленування" цілісних бригад Сирським). У результаті вона була зменшена до двох механізованих і двох стрілецьких батальйонів.
Невдовзі 125-та стала "бригадою" лише за назвою, бо ці чотири батальйони були відокремлені та підпорядковані 102-й і 110-й бригадам тероборони. 125-та не мала оперативного контролю над власними батальйонами і її командування рекомендувало вивести їх через втрати. Запити про це ігнорувалися. У вересні один батальйон через втрати розформували та приєднали до іншого.
1-й стрілецький батальйон, приданий 110-й бригаді, спершу зупинив початкові російські атаки, але сусідній батальйон відступив через втрати. Ніхто не замінив його, тож 1-й батальйон мусив тримати фланг довжиною 6 км. Вони втратили десять пікапів і Humvee за десять днів, а дистанційне мінування заблокувало підхід машин до їхніх позицій. За місяць батальйон пережив авіаудари, артобстріли та 69 штурмів. Евакуація поранених пішки займала 2,5 дні.
До середини жовтня вони залишили останні позиції. Через брак транспорту та прориви росіян деякі поранені не могли вийти. Із 350 бійців – троє загиблих і 46 зниклих безвісти, які також можуть бути вбитими.
Херсонщина. Обидві сторони патрулюють Дніпро великою кількістю дронів. Будь-які човни на річці мають високі шанси бути знищеними. Спроба української берегової оборони зайняти острови призвела до великих втрат, і операції припинили. росіяни продовжують намагатися зайняти острови та зазнають великих втрат.

Через високу небезпеку один російський військовий носить турнікет на кожній нозі, готовий миттєво його затягнути.
росія.

Рейд на Новоросійськ здійснювали дронами та ракетами "Нептун", а зйомка проводилася з палуби торгового судна (позначеного цифрою 2 на зображенні вище). Також були атаковані кілька систем ППО (цифра 1) та нафтовий термінал (цифра 3). Це позиції С-400 за два дні до атаки. Пошкоджено танкер і знищено склад ракет. Уражено вантажні причали, трубопроводи та насосні станції. Знищено навіть навігаційний маяк порту. Нафтові термінали в Туапсе та Новоросійську наразі не функціонують, і невідомо, скільки триватиме відновлення.
Горіли НПЗ у Нижньокамську, Воронежі, Рязані та Орську. Знову атакували нафтобазу в Феодосії.
Термінал Туапсе атакували морськими та повітряними дронами, а ракета утворила кратер на пляжі. Повідомляється про пошкодження пірсу та судна.
Атаковано електростанцію в Бєлгороді, 20 000 будинків залишилися без електроенергії. Уражено підстанції Балашовська, в Таганрозі і Новокубанська.
Хімічний завод "Ставролен" знову атакували.
Над Орлом перехопили дрон або ракету. Для захисту міста запустили ракету ППО. Під час атаки застосовані ракети "Фламінго", є фото заводу вранці після атаки. Уламки падали на автомобілі.

З 3 до 9 листопада в різних регіонах відбувалися перебої з електропостачанням, газопостачанням/опаленням та водопостачанням/каналізацією. Деякі з них, ближче до України, були спричинені дронами та ракетами.
Через санкції США все менше компаній хочуть купувати російську нафту, тож дисконт на неї зараз становить $20.

У 2025 році росія позичає більше, ніж будь-коли від початку відкритого вторгнення.
Компанія "Байкал Електронікс" не змогла виготовити сучасні процесори навіть після трьох років спроб.
Не дивно, що з 2022 року антивоєнних протестувальників заарештовують із будь-якої причини, навіть коли вони тримають порожній плакат. Не дивує і арешт у 2023-му прихильника війни Ігоря Гіркіна за образу путіна. Зараз незалежні блогери, які підтримують війну і критикують провали російської армії, стають мішенню, навіть якщо вони вихваляють путіна. У поєднанні зі смертями та арештами за корупцію, "чистки" у процесі спроби відтворити радянську імперію тривають.
російські нафтопереробні потужності для внутрішнього споживання. У серпні планові ремонти та удари вивели з ладу 20% нафтопереробних потужностей росії, але виробництво скоротилося лише на 6%, оскільки було задіяно 14% резервних потужностей. У вересні потужності були скорочені ще на 18%.

росія виробляє бензин із власних джерел нафти. Українські удари зменшили випуск на НПЗ, що спричинило дефіцит на ринку, про що свідчать черги та відсутність пального на АЗС. Втім, ціна на бензин дає набагато ширше уявлення про ситуацію.
Один із читачів блогу побудував графік ціни на бензин марки 95. Обрав саме цю марку, бо ціни на дизель сезонно "скачуть" під час жнив, а 95 бензин – типове пальне для поїздок на роботу та на ринок. Ціни в москві (67,28 руб – 11,21 руб. податок з продажу – 12,82 руб. податок на видобуток = 43,25 руб. без податків / 92,4794 (курс руб/євро) = 46,8 євроцентів) та в Австрії (149,5 споживча ціна – 24,9 податок на додану вартість – 48,2 податок на видобуток корисних копалин – 12,5 податок на викиди CO2 = 63,9 євроцентів) порівняли в євроцентах без податків. Транспортні та виробничі витрати на австрійський бензин вищі. Зелені вертикальні лінії показують різницю між цінами в москві та Австрії. Чим менша зелена лінія, тим дорожче бензин у москві відносно Австрії.
Під час COVID-19 попит на пальне в Австррії суттєво впав, тож ціни були низькі і близькі до московських. На початку 2022 року відбувся стрибок цін в Австрії через збурення нафтових ринків після вторгнення рф. У середині 2022-го коливання курсу рубля призвело до підвищення цін у москві через валютні проблеми, а не через дефіцит бензину.

З урахуванням цих чинників, ціни в москві залишалися стабільними більшу частину президентства Байдена. Атаки на російські НПЗ відбувалися ще 2022 року, але їх було небагато, а збитки були мінімальними. Коли українські спроможності зросли як за силою, так і за кількістю, Байден тиснув, щоб їх зупинити, через побоювання зростання цін на нафту і постійний страх ескалації. Додатково санкції США та ЄС скоротили експорт російського бензину та збільшили внутрішню пропозицію з відповідним зниженням цін.
Трамп не заходив у Білий дім як непохитний союзник України, але і не мав тих самих страхів щодо світових цін на нафту та російської відплати. Без американського тиску українські атаки на НПЗ рф почастішали. Після провалу мирних переговорів з'явилося повідомлення, що Трамп формально зняв заборону на удари великої дальності (сам Трамп це заперечує). Так чи інакше, атаки посилилися, і дефіцит бензину почав поширюватися по росії.
Щоб компенсувати дефіцит, росія припинила експорт бензину, імпортувала частину з білорусі та розглядає закупівлі в Китаї, Південній Кореї та Сінгапурі. Навіть якщо росія купуватиме пальне в Азії, її інфраструктура зможе завезти лише 1,8 млн тонн бензину на рік. Для порівняння: нещодавно зупинений Саратовський НПЗ у 2024 році переробляв 1,9 млн тонн дизельного палива, 1,2 млн тонн бензину та 1 млн тонн мазуту. Отже, імпорт з Азії теоретично міг би замінити 1,5 великого НПЗ. Такі закупівлі також підвищать внутрішню ціну бензину й підживлять інфляцію.
Навіть із білоруським імпортом ціни на московському ринку стабільно зростають. Найгостріші дефіцити – в окупованому Криму через складну логістику на напівізольований півострів. Водночас світові ціни на нафту з березня 2024-го знизилися, що тягне вниз і ціни в Австрії. На тлі здешевлення в Австрії та подорожчання в москві споживчі ціни зближуються, попри вищі транспортні витрати Австрії.
Рівень інфляції в росії досяг піку в 10,3% в березні і стабільно знижувався до 7,7% в жовтні. Ціни на бензин суттєво впливають на інфляцію. Наразі ціни дещо вищі, ніж до війни, тому вони ще не є серйозною проблемою, хоча перебої в постачанні вже дратують.
Ще один чинник, що досі стримував дефіцит: НПЗ рф не працювали на повну потужність. Але надалі резервів не буде, що відобразилося в черговому скороченні виробництва на 18% у вересні. На кінець вересня 38% потужностей росії були виведені з експлуатації.

Після ембарго ОПЕК у 1973-74 роках ціна на бензин у США зросла більш ніж на 40%, купувати пальне дозволяли через день, діяли обмеження на обсяги, іноді бензину просто не було, а черги були довгі. Це спричинило високу інфляцію (до 11,1%), безробіття (до 9%) і стагфляцію (зниження ВНП на 7%).
російський експорт.
- Доходи росії від експорту викопного палива (вугілля/газ/нафта) у жовтні знизилися на 4%.
- Танкери G7+ транспортували 38% російського експорту сирої нафти, а несанкціоновані "тіньові" танкери – 18%. Найбільша частка, 44%, припадала на санкційні "тіньові" танкери.
- П'ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії 938 млн євро за викопне паливо. Природний газ, на який ЄС не наклав санкцій, становив дві третини цього імпорту і постачався переважно трубопроводами або у вигляді скрапленого природного газу (СПГ).
- ЄС, Австралія, Велика Британія та США імпортували нафтопродукти на 971 млн євро з індійських і турецьких НПЗ, які використовують російську нафту. За оцінками, 443 млн євро із цих продуктів було перероблено з російської нафти. Імпорт Австралії та США із цих НПЗ зріс на 140% та 17% відповідно порівняно з попереднім місяцем.
- Оскільки "Роснєфть" володіє 49% акцій індійського НПЗ Vadinar, ЄС наклав санкції на цей завод. У жовтні імпорт НПЗ Vadinar з росії зріс на 32% у порівнянні з попереднім місяцем і досяг найвищого обсягу від початку повномасштабного вторгнення.
- Нижча цінова стеля у $30 за барель зменшила б доходи росії від експорту нафти на 40% з початку дії санкцій ЄС у грудні 2022 року до кінця жовтня 2025 року. Лише в жовтні цінова стеля в $30 скоротила б доходи росії на 36%.


П'ятірка найбільших споживачів російської нафти і газу в ЄС.

Розрив між ціною на російську нафту та світовими цінами раніше був більшим, але росія та її контрагенти стали ефективніше обходити санкції. Завдяки "тіньовим" танкерам російська нафта здебільшого залишалася вище стелі $60 за барель.

Коли на початку року ЄС і Велика Британія почали вводити санкції проти суден, багато танкерів "тіньового флоту" потрапили під санкції і продовжили транспортувати нафту та нафтопродукти.

Судна, що перевозять підсанкційну нафту іноді перевалюють вантаж у морі на інше судно, щоб приховати походження нафти. За останній рік кількість таких випадків зменшилася.

Трубопроводи через Україну більше не транспортують російську нафту та газ. Нафтові термінали в Новоросійську та Туапсе пошкоджені. Балтійські термінали досі працюють.