Наш мозок не любить бездіяльності. На жаль чи на щастя, він постійно створює думки, плани, ідеї. Разом з тим, у цей непростий час мозок генерує ще й безліч тривог, переживань, найгірших сценаріїв. Як невід’ємна складова людського тіла, мозок щоразу на запит тривоги «А що якщо?» чи «Що робити?» у будь-який спосіб намагається задіяти тіло до механізмів виживання – боротьби чи втечі. У таких ситуаціях ми легко можемо потрапити в пастку, адже багато речей перебувають поза зоною нашого контролю. Так, тіло може відчувати власну слабкість у конкретних життєвих обставинах.
Втім вихід із такої пастки є! Полягає він у ретельному, внутрішньому самоаналізі стосовно наявності тривожних думок.
Є й інший варіант – це робота людини та її тіла через фізичну чи поведінкову активацію. У такий спосіб мозок концентрується суто на тому, що перебуває в зоні його безпосереднього контролю.
Тож як фізична активність може створити підґрунтя для позитивних змін у роботі головного мозку?
Враховуючи те, що під час карантину розмаїття фізичних активностей суттєво звужене, створюються всі умови для можливої депресії та почуття безсилля. У такій невизначеній ситуації пропонуємо вам подбати про власне тіло, а саме – підлаштувати свою щоденну рутину і зайнятися фізичною активністю.
Відомо, що саме фізична активність додає сил та енергії, покращує сон. На рівні психіки, фізичні вправи вдосконалюють здатність до планування та прийняття рішень, покращують настрій, знижують рівень тривоги та стресу, підвищують самооцінку. На біохімічному рівні, фізична активність стає природним джерелом для хімічних речовин мозку. Таким чином, у мозку збільшується рівень серотоніну, дофаміну, ендорфінів тощо.
Джерело : канал у соціальний мережі телеграм https://t.me/psy_support
