Близький Схід. Планована ізраїльська атака на Іран
Якби не Північна Корея, яка відправила війська воювати з Україною, і не Зеленський, який створив справжній переполох серед бюрократичної голуб'ячої зграї, згадавши про ядерну зброю, Ізраїль, можливо, поглинув би всю увагу ЗМІ цього тижня. Жертви різанини, вчиненої Хамасом минулого року, нарешті отримали трохи справедливості, коли Сінвар зіткнувся з ізраїльськими військами у південній частині Гази.
Ось вам і стратегія Ізраїлю бомбити все, що потрапляє в поле зору, щоб якось звільнити заручників, які утримуються під землею: старий добрий солдатський метод – ось що його зупинило. Не те, щоб обезголовлюючі групи багато чого досягли. Вони завжди реорганізовуються і повертаються ще гіршими або на зміну їм приходить щось ще жахливіше.
Спадщина Сінвара – перетворення Гази на гігантську бомбу смертника: вирішивши померти мученицькою смертю, він здійснив своє бажання. Але вбивство Ізраїлем десятків тисяч цивільних осіб не стало перемогою, а закріпило за Хамасом роль душі палестинського опору на десятиліття вперед. Члени організації все ще з'являються, щоб запропонувати свої громадянські послуги, коли ізраїльські війська залишають територію; перед обличчям перспективи партизанської війни, голодуюча північна частина Гази, як повідомляється, є новим планом Нетаньягу. Буде ще один Сінвар.
Тим часом "Хезболла" надсилає на територію Ізраїлю безпілотники зі смертоносним ефектом, які навіть влучили в літній будинок Нетаньягу. Хайфа і північні райони Ізраїлю, щоб убезпечити які Ізраїль вторгся до Лівану, зазнають ракетних обстрілів сильніше, ніж будь-коли. Наземний штурм південного Лівану просувається повільними темпами, страждаючи від тунелів і засідок "Хезболли".
Ізраїльська атака на Іран все ще очікується, але здається більш ймовірною цього тижня. Витік американської оцінки виглядає правдивим, на відміну від типової практики New York Times цитувати анонімні джерела, і свідчить про те, що Ізраїль планує запустити балістичні ракети з землі і неба, щоб уникнути відправки великої кількості літаків вглиб повітряного простору Ірану. Схрестимо пальці, щоб Ізраїль вразив військові об'єкти, які, за словами Ірану, не були пошкоджені, в результаті чого його відплата буде настільки малою, що нещодавно посилена система оборони THAAD витримає, і все заспокоїться.
Північна Корея в Україні. Кім Чен Ин розриває зв'язки з Південною Кореєю
Втручання Північної Кореї в Україну заслуговує на більш детальний розгляд, але з мого розуміння геополітичної динаміки виглядає так, що Кім Чен Ин прагне отримати певний бойовий досвід для своїх офіцерів, водночас роблячи путіна боржником перед ним. Кім влаштовує велике шоу, підриваючи шляхи, які з'єднують Північ і Південь, що є частиною його нещодавнього кроку, спрямованого на те, щоб заявити, що Південь більше не є частиною Кореї взагалі.
Це може бути спектаклем, покликаним приспати в Сеулі оманливе відчуття безпеки, але південнокорейці, як і поляки, дуже серйозно ставляться до своєї оборони після того, як відчули на собі чобіт іноземної колонізації. Тепер, коли майбутнє Сеула виглядатиме явно світлішим, якщо москва зазнає поразки в Україні, путін, можливо, просто випустив не того тигра. Північнокорейські війська, ймовірно, дисципліновані й ефективні тактично, але якщо їх очолюють звичайні ідіоти-орки, тривалість їхнього життя буде недостатньо довгою, щоб це мало велике значення.
Вибори у США. Ваги схиляються на користь Трампа
Що стосується американської політики, то приємно бачити, що американські союзники розпізнають тривожні сигнали. Трамп – фаворит на перемогу, а Гарріс не проривається до потрібної аудиторії.
Саме так, як я і передбачав, в останні дні президентських перегонів у США опитування у штатах, що вагаються, невблаганно схиляються на користь Трампа, як це було в 2016 і 2020 роках, і ніякого жовтневого сюрпризу не потрібно. Ах, Нейте Сілвер, якби ваші бідні читачі тільки знали, як легко виправити недоліки ваших моделей.., але до ворожки ходять за досвідом, а не за наукою.
Вибори у США майже гарантовано дадуть дуже близькі результати обох кандидатів, імовірно, з різницею в кілька тисяч голосів у трьох-п'яти штатах. Вірогідно, відбудеться ще один розкол між голосами виборців і колегією виборщиків. Конгрес буде сильно розділений, і питання полягатиме в тому, чи контролюватимуть демократи Палату представників. Навіть якщо Гарріс здобуде перемогу завдяки кращій відносній явці виборців, Трамп оскаржить результат, тож на цьому фронті розпочнуться перегони.
Демократи, зокрема, відродили риторику про фашизм, яка швидко зникла після того, як куля стрілка поцілила у Трампа влітку цього року. Яким би не було виправдання, є природний наслідок, який, здається, мало хто розуміє.
Що робити пересічним громадянам, якщо, як стверджують численні відомі люди, Трамп – фашист, який знищить Конституцію? Для будь-якого теперішнього чи колишнього військовослужбовця, який склав присягу підтримувати і захищати Конституцію від усіх ворогів, зовнішніх чи внутрішніх, це бойові слова. Я продовжую запитувати демократів, до якого порогу насильницький опір буде прийнятним, але жоден із них не бажає відповідати, маючи на увазі, що їм бракує такого порогу.
Відверто безвідповідально робити певні заяви, якщо ви не готові їх підкріпити. Це найвищий прояв крику вовка, який гарантує, що якщо і коли фашист захопить владу і зневажить Конституцію, ніхто не повірить людям, які видають страшні попередження. Ті, хто повірив їм першого разу і обпікся, не ризикнуть вдруге.
Так чи інакше, чийсь блеф буде розкрито на початку листопада, і важко бути впевненим, що лежить на іншій стороні. Найбезпечніша ставка – припустити дисфункцію. Майбутнє фінансування України навряд чи пройде через Конгрес.
Якщо ж переможе Трамп, принаймні це має спонукати Байдена надати Україні справжній потік військової допомоги. Багато демократів і лояльних читачів The Atlantic, без сумніву, будуть готові пожертвувати Україною, але в короткостроковій перспективі вони захочуть зробити все можливе, щоб допомогти Києву досягти успіху, аби у разі невдачі Ньюсом, Шапіро або якийсь інший губернатор-чудо-юнак, що наслідує Трюдо і Макрона, міг звинуватити республіканців. Партії можуть не підтримувати те, що раніше, але назви брендів і їхня потреба грати одна проти одної навряд чи коли-небудь зміняться.
Якщо тільки моя теорія про те, що США зрештою переживають свій власний пострадянський момент, не підтвердиться. Коли ви поєднуєте гострі, на перший погляд непримиренні партійні розбіжності, вкорінені в культурному самовираженні, зі стійким географічним поділом, ви бачите народження абсолютно окремих країн. Особливо, коли Західне узбережжя приблизно вдвічі багатше, ніж Червоні Штати, чиї стани загального добробуту субсидуються нашими податками...
Висновок. Якою б похмурою не виглядала ситуація, ключові тенденції рухаються у правильному напрямку
Україна все ще жива, незважаючи на все, що було кинуто на неї набагато більшим і краще оснащеним ворогом. Це саме по собі є доказом того, що росія стала нічим іншим, як поганою ідеєю, підкріпленою успадкованою радянською технікою, якою нинішнє покоління лідерів ледве вміє користуватися.
На жаль, як попереджали ті з нас, хто писав про цей жалюгідний конфлікт протягом останніх трьох років, чим довше він триватиме, тим більш масштабним він неодмінно стане. Коли активізуються геополітичні розломи, це схоже на ланцюгову реакцію: одна криза перетікає в іншу. Війни в Ізраїлі, а тепер і втручання Північної Кореї в Україну є частиною того ж процесу. Це Раґнарок повоєнного порядку.
Від перемоги України залежить запобігання або, якщо необхідно, перемога, у війні з Китаєм. Молодець Австралія, що нарешті відправила свої старі танки M1A1. Ваші 49 танків б'ють 31 американський. За мінусом втрат, цим можна було б оснастити не один, а два повноцінних батальйони.
Я не настільки хороший письменник, аби вигадати чи запозичити слово, яке б адекватно описувало те, що відбувається, коли саркастичний гумор зустрічається зі щирою вдячністю. Але мені здається, що кожен, хто коли-небудь був солдатом-строковиком, добре розуміє це відчуття. Гадаю, це можна назвати оптимістичним скептицизмом. Що, здається, майже за замовчуванням притаманне австралійцям, яких я знав.
Якою б похмурою не виглядала ситуація, ключові тенденції рухаються у правильному напрямку. На українській стороні відносно багато снарядів, а знищення кількох стратегічних складів вплинуло на російську зброю. Україна продовжує лідирувати в гонці еволюції безпілотників, де все частіше з'являються БПЛА-перехоплювачі. Якщо світові демократії поглибше вивчать свої запаси і зроблять крок вперед, хороші хлопці можуть перемогти в цій справі.
