"Кіборги у погонах" 1 грудня осліпили вчителя-логопеда столичної гімназії

"Ми ходили на Майдан сім'єю: я, чоловік, син і донька. Йшли по вулиці Інститутській, коли почали пускати газ, шумові гранати вибухали. Чоловікові стало погано, відійшли подалі. Хтось крикнув: "Виведіть жінок і дітей!" - згадує постраждала, пише Газета.uа.

"Ми почали тікати. Діти почули, як кричать побиті, повернулися їм на допомогу. Біжать, а назустріч "беркутівці" з палицями. Вони злякалися, побігли звідти. Дочку спецназівець наздогнав, двічі вдарив по спині. Син зачепився за бордюр, впав. Я підбігла, допомагала вставати. Тут той кіборг в шоломі нападається, з ходу лупить мене по голові. У мене потекла кров носом і ротом, я стала задихатися, впала. Думаю: "Буде добивати". Тут підбіг чоловік, "беркутівець" його вдарив. Чоловік втратив свідомість, отримав струс мозку. Потім кіборг добив сина і втомився", - додала вона.

Ірина Рабченюк каже, що усе відбувалося за 200 метрів від повороту на вулицю Банкову. "Там стояли кияни, вони дивилися, і все, - додає чоловік 58-річний Петро Рабченюк. - Ніхто на пручався. А "Беркут" бив усіх, хто потрапляв під руку, цілився в голову. Страшно було. Люди лежать, а їх добивають".

Вчительку, як і інших покалічених, відвезли в лікарню №17. "Уявіть, одним ударом "беркутівець" розбив мені обличчя, очі, ніс, зламав кістку. Два тижні не могла встати з ліжка. Мені зробили операцію на носі і дві на оці. Після контузії розвинулися глаукома та катаракта", - зауважила вона.

Зараз потерпіла не бачить правим оком. Потрібні ще операції. "Зараз справу про побиття розслідує прокуратура. Але ми туди не зверталися. Я все життя в прокуратурі працював, довгий час разом з Пшонкою. Знаю, що звертатися немає сенсу. Там і так всі знають, але ніхто не здасть", - додав її чоловік.

Ірина Василівна - вчитель-логопед столичної гімназії №323. Її чоловік на пенсії. Діти щотижня ходять на Майдан. 1 січня вперше після побиття привезли туди і мати.